Чи «дружба» у соціальних мережах є підставою для відводу судді?

0
1531
A smartphone user shows the Facebook application on his phone in the central Bosnian town of Zenica in this photo illustration taken May 2 2013 Facebook Inc said its systems to remove hate speech haven t worked as well as the company had hoped amid reports that advertisers are pulling their brands off the social network in the face of a backlash from women s groups May 29 2013 REUTERS Dado Ruvic Files BOSNIA AND HERZEGOVINA - Tags SOCIETY SCIENCE TECHNOLOGY BUSINESS

Щороку кафедрою цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія» проводиться науково-творчий марафон «Тиждень цивільного процесу», одним із заходів якого став Конкурс наукових робіт, що відбувся 30 березня 2021 року.

Відзначаючи переможців — молодих правників видання «Я і Закон» публікує конкурсні роботи переможців.

 

ІІІ місце

Бордіян Вікторія

Дума Тетяна

 

Відомо, судді як під час відправлення правосуддя, так і в повсякденному житті, перебувають під постійним та пильним контролем громадськості та активістів. Взаємовідносини судді з будь-ким вимагають дотримання тих правил поведінки, які базуються не лише на нормах моралі, а й на стандартах, що регулюють службову діяльність суддів, тобто законодавчо регламентовані вимоги до професії, а також на стандартах, що стосуються позаслужбової поведінки. Остання дістає свій вияв у всіх сферах життя, не виключенням є онлайн сфера. Нині судді, як і звичайні люди, дедалі частіше ведуть свої сторінки у соціальних мережах, коментують події, висвітлюють власну позицію та дискутують з іншими користувачами. З огляду на це, великої актуальності набуває питання користування суддями соціальними мережами в Інтернеті.

Пункт 2 Основних принципів незалежності судових органів містить норму щодо неупередженості суддів, а саме: «Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин». До того ж, у пункті 8 вищезгаданих Принципів зазначено: «Відповідно до Загальної декларації прав людини члени судових органів, як і інші громадяни, користуються свободою слова, віровизнання, асоціацій та зборів; однак, керуючись такими правами, судді повинні поводитись завжди таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади і зберегти неупередженість і незалежність судових органів» [1].

Згідно зі ст. 20 Кодексу суддівської етики участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади [2].

Оскільки суддя є представником судової гілки влади, він бере на себе певні зобов’язання та обмеження щодо своєї поведінки. Так, учасники судового процесу та інші люди мають бачити у ньому еталон порядності й справедливості – високоморальну, скромну, ввічливу, тактовну та чесну людину. Всі ці якості обов’язково повинні враховуватись при спілкуванні не лише в реальному житті, а й в Інтернеті. Крім того, бездоганна поведінка в очах населення сприяє зміцненню довіри до судової влади.

Стаття 36 Цивільного процесуального кодексу України встановлює перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до ч. 1 цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді [3].

Як вбачається із зазначеної норми, положення щодо «дружби» в соціальних мережах як підстави для відводу судді, прямо не передбачені чинним ЦПК України. Проте «інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді» у нормах цивільного процесуального законодавства не визначено, а отже, це призводить до різного трактування цього положення та його застосування судами.

Наразі ні на законодавчому, ні на доктринальному рівні не вироблено дефініції «дружба у соціальних мережах», що передусім призводить до труднощів у застосуванні цього поняття на практиці.

Так, у цивільній справі № 337/1846/17 [4] зазначається, що суддя у соціальній мережі мав у друзях представника відповідача по справі, у зв’язку з чим адвокат заявив клопотання про відвід судді, пояснюючи тим, що це може вплинути на результат розгляду справи. Розглянувши клопотання, суд відмовив у його задоволенні, мотивуючи це наступним. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. У заяві про відвід судді адвокат не вказав жодної обґрунтованої підстави, підтвердженої доказами для відводу судді, передбачених нормами ЦПК України, а лише висловив свої припущення. У цілому, дописи публічної людини можуть переглядати будь-які зацікавлені профілем власника користувачі. Однак бути друзями в соціальній мережі не означає мати особисті стосунки в реальності, що ставить під сумнів порушення принципів неупередженості та об’єктивності в даній справі. Отже, клопотання про відвід судді є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки жодних підстав для конфлікту інтересів немає.

Цікавою у даному контексті є практика США. Так, Комітет з питань суддівської етики штату Каліфорнія вказує на обставини, що мають важливе значення та підлягають обов’язковому з’ясуванню допустимості «дружби» у соціальних мережах суддів з адвокатами: 1) характер сайту соціальної мережі (чи має сторінка у соціальній мережі особистісний характер, а також ймовірність того, що прийняття адвоката у «друзі» припускає, що до цього адвоката буде якесь особливе ставлення і він матиме змогу вплинути на рішення судді); 2) кількість «друзів» у соціальній мережі (чим більше друзів на сторінці, тим менша ймовірність виникнення враження, що хтось із них зможе вплинути на рішення судді); 3) як часто даний адвокат бере участь у засіданнях цього судді (чим рідша поява адвоката на засіданні даного судді, тим більша ймовірність того, що спілкування з цим адвокатом є прийнятним) [5].

Варто пам’ятати, що «дружба» у соцмережі не є такою, як у реальному житті. Трапляються непоодинокі випадки, коли з віртуальними друзями ніколи не було живого спілкування. Тому якщо онлайн друг стане учасником судового провадження, в якому суддя є головуючим, це не викличе жодних підозр у неупередженості судді.

Слід звернути увагу на справу № 645/2378/17[6], яка показує, що «дружба» у соцмережах не може бути підставою для відводу судді. Захисник обвинуваченого заявив, що прокурор має дружні відносини з потерпілою у Facebook, що вказує на заінтересованість обвинувача в результатах кримінального провадження. Однак прокурор пояснив, що вони зовсім не контактували, не були знайомі до судового розгляду і дружба в Інтернеті є тільки формальністю. Суд виніс рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника.

На противагу цьому, така практика не є загальною для всіх країн. Наприклад, декілька років тому вирішуючи справу, бельгійський суд зобов’язав чоловіка сплачувати дружині аліменти. Пізніше бельгієць помітив, що суддя, який приймав рішення у справі, був другом адвоката дружини у соціальній мережі. Чоловік написав скаргу, яка була задоволена Вищою радою юстиції. Цей випадок показує, що принцип неупередженості судді має велике значення при розгляді справ.

Порівнюючи дві вищезгадані справи, бачимо, що державний нагляд за соцмережами в зарубіжних країнах є більш суворий, ніж в Україні.

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок про те, що попри той факт, що Україна робить значні кроки вперед, направлені на врегулювання поведінки суддів в мережі Інтернет, досі залишається одним з найбільш актуальних питань створення єдиної юридичної позиції щодо поведінки останніх. Для цього у державі необхідно розробити та впровадити політику, направлену на зміцнення безпеки у віртуальному середовищі, яка б визначала не лише юридичні, але й етичні питання, які виникають при використанні соціальних мереж суддями. Суддям необхідно чітко усвідомлювати той факт, що вся інформація, яку вони публікують про себе у соцмережах, може бути використана неправомірно або ж зашкодити репутації не лише суддів, але й судової влади в цілому.

Наразі неможливо стверджувати, що «дружба» в соціальних мережах може бути підставою для відводу (самовідводу) судді, оскільки саме поняття «друзі у соціальній мережі» є досить абстрактним та невизначеним. Окрім того, норми чинного ЦПК України не містять жодного положення, яке б вказувало на таку обставину, яка може викликати сумніви у неупередженості судді. Звісно, для застосування інституту відводу (самовідводу) судді з підстав віртуальної дружби, перш за все, необхідно здійснити ряд заходів із законодавчого закріплення такого положення. При цьому, варто враховувати системний характер таких заходів, оскільки внесення змін до чинного ЦПК України має відповідати конституційним та європейським стандартам, загальновизнаним принципам права. Зрештою, це призведе до необхідності внесення змін й в інші нормативно-правові акти.

 

Список використаних джерел

  1. Основні принципи незалежності судових органів: Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року. URL :https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_201#Text
  2. Про затвердження Кодексу суддівської етики: Рішення ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2013року URL :https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-13#Text
  3. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40-41, 42. С. 492.
  4. Ухвала Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19 липня 2019 року № 337/1846/17. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/68256594
  5. Кібенко О. Чи може суддя товаришувати з адвокатами у фейсбуці? URL : http://krivbass.city/blogs/view/chi-mozhe-suddya-tovarishuvati-z-advokatami-u-fejsbutsi
  6. Ухвала Фрунзенського районного суду міста Харкова від 07 травня 2018 року № 645/2378/17. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/73820305

 

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь