Верховний Суд висловився щодо спілкування матері з дитиною у справі про визначення місця проживання дитини

0
954
Зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини.
Мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом матері про визначення місця проживання дитини, розглянувши заяву матері про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини до розгляду справи по суті.
Суди попередніх інстанцій частково задовольнили заяву про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини, забезпечивши позов шляхом визначення часу спілкування малолітньої дитини з матір’ю за місцем проживання дитини, та визначили час їхніх зустрічей.
КЦС ВС залишив судові рішення без змін, вказавши, що зустрічі матері з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову з огляду на те, що цей спір виник із сімейних правовідносин.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір’ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з матір’ю.
Системний аналіз наведених норм права з урахуванням практики ЄСПЛ і ВС дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв’язків із сім’єю, крім випадків, коли сім’я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З пояснень сторін в суді апеляційної інстанції було встановлено погіршення відносин між позивачкою та дочкою. При цьому позивачка наполягала, що це сталося після її звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дочки з нею, та вважала, що це результат впливу відповідача на дочку. Натомість на думку відповідача це сталося через те, що позивачка сама не спілкувалася з дитиною тривалий час і дитина втратила бажання спілкуватися з матір’ю.
Аналіз таких пояснень і матеріалів справи свідчить про те, що суди правильно виходили з того, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері з її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Постанова Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22 (провадження № 61-6283св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/115238711.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь