Останнім часом декілька клієнтів поставили перед нами питання щодо оптимального вибору форми присутності іноземної компанії на українському ринку.
Щоб правильно відповісти необхідно проаналізувати мету (цілі) діяльності на українському ринку. Так, якщо іноземній компанії потрібна «особа» для реклами, пошуку продавців, демонстрації товарів, — то потрібно створювати некомерційне представництво. Якщо ціллю є продаж товарів/послуг через «особу», створену на території України, то найчастіше вибір зводиться до наступних варіантів:
- постійне комерційне представництво;
- товариство з обмеженою відповідальність (єдиним учасником або співзасновником якого є іноземна компанія).
Спробуємо проаналізувати особливості кожного з цих варіантів:
| Постійне комерційне представництво | Товариство з обмеженою відповідальністю | |
| Статус | Не є юридичною особою, виступає не від власного імені, а від імені іноземної компанії (стороною будь-яких договорів виступає іноземна компанія) | Є юридичною особою, здійснює права та обов’язки від власного імені |
| Статутний капітал | Немає статутного капіталу. | Мінімальний/максимальний розмір не встановлений. Можуть бути грошові кошти, інше рухоме/нерухоме майно, окрім випадків, встановлених законодавством для реєстрації юридичних осіб, що займаються ліцензійними видами діяльності. Наприклад, статутний капітал фінансової компанії формується виключно грошовими коштами та є вимоги до розміру. |
| Учасники /власники | Власником (засновником) є іноземна компанія. Немає можливості продати представництво. | Учасниками можуть бути не лише іноземна компанія, а й треті особи (фізичні/ юридичні, резиденти/нерезиденти).
Іноземна компанія має право продати корпоративні права третій особі. |
| Установчі документи | Положення про представництво та довіреність з обсягом повноважень керівника представництва. | Статут |
| Органи управління | Керівний орган іноземної компанії, керівник представництва. | Загальні збори учасників (одноосібний власник), Наглядова рада (у разі створення), виконавчий орган (директор/ дирекція). |
| Відповідальність | Несе іноземна компанія, оскільки представництво діє від її імені. | Несе товариство з обмеженою відповідальністю, іноземна компанія несе ризик в межах вкладу в установчий капітал такого товариства. |
| Працевлаштування | Працівникам-нерезидентам видаються службові картки. За запрошенням представництва можуть оформлятися візи працівникам. | Працівник-нерезидент повинен отримати дозвіл для працевлаштування в Україні. |
| Участь в третіх особах | Представництво не може бути учасником /власником третіх осіб | Товариство з обмеженою відповідальністю може виступити учасником юридичної особи |
| Відокремлені структурні підрозділи | Не може створювати філії/ відділення тощо. Для цього іноземній компанії прийдеться відкривати нові представництва. | Має право відкривати необхідну кількість відділень/ філії в різних регіонах України. |
| Система оподаткування (можливість переходу на спрощену систему оподаткування ) | Не може перейти на спрощену систему оподаткування – на загальній системі – 18% з доходів. При надходженні коштів на суму – більше 1 млн грн. – стає платником ПДВ. У податкової неоднозначна практика, згідно якої сума фінансової допомоги від материнської компанії може враховуватися як дохід. | Може виступати в якості платника єдиного податку 3 і 4 групи.
Наприклад платник єдиного податку з доходом до 5 млн грн. – сплачує 5% податків |
| «Виведення» коштів на рахунок іноземної компанії | Комерційне представництво може перераховувати зароблений прибуток іноземної компанії, просто здійснивши банківський переказ без податку. Зі свого банківського рахунка комерційне представництво не зможе здійснити низку операцій (наприклад, купити, переказати валюту для оплати товарів/робіт/послуг нерезидентам чи виплатити роялті). | Товариству з обмеженою відповідальністю для виведення прибутку необхідно сплатити податок. За загальним правилом розмір дивідендів нерезиденту оподатковується за ставкою – 15%
Водночас, якщо міжнародними договорами України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, передбачена нижча ставка податку, платник має право застосувати таку знижену ставку. Але тільки за дотримання певних умов. |
Реєстрація ТОВ набагато простіше і дешевше: вона зазвичай займає декілька днів (разом з підготовкою документів, їх отриманням із закордону, перекладом на українську мову та безпосередньо реєстрацією). При цьому тільки на прийняття рішення про акредитацію представництва у Мінекономіки є 60 робочих днів. Збір за реєстрацію — 2 500 доларів США.
Представництво, має ряд суттєвих переваг, а саме:
- використання бренду, найменування іноземної компанії без укладання ліцензійних договорів;
- іноземна компанія здійснює безпосередній контроль, пряме фінансування, утримання представництва;
- для контрагентів укладення договорів з іноземною компанією (а не новоствореним товариством з обмеженою відповідальністю) є більш привабливим;
- оформлення праці нерезидентів значно простіше – за службовими картками без необхідності оформлення дозволу на працевлаштування.
Окремо хочу зупинитися на працевлаштуванні працівників.
Якщо представництво (як і товариство з обмеженою відповідальністю) укладає трудовий договір із працівником-резидентом, то дохід у вигляді зарплати такого працівника оподатковується ПДФО (18%), військовим збором (1,5%) та ЄСВ (22% від мінімальної заробітної плати).
Якщо представництво (як і товариство з обмеженою відповідальністю) працює з ФОП на єдиній системі оподаткування 3 група, то така особа сплачує ЄСВ (22% від мінімальної заробітної плати) і 5% від доходу, але оплата за послуги не повинна перевищувати 5 млн.грн. на рік. Проте в даному випадку є ризик прирівняння договірних відносин з ФОП до трудових, що матиме наслідки нарахування штрафів зі сторони Держпраці за порушення трудового законодавства.
Для вибору оптимального варіанту перш за все необхідно визначити цілі (мету) виходу на український ринок, а далі проаналізувати переваги та недоліки кожного із запропонованих варіантів. Успіхів Вам та запрошуємо до співпраці!
