Європейська комісія з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) виклала основні тенденції судових систем 44 європейських країн і 3 держав-спостерігачів у звіті , профілях країн та інтерактивній базі даних (усі дані загальнодоступні).
Цей десятий звіт про оцінку з часу заснування CEPEJ у 2002 році показує, зокрема, такі тенденції:
Щодо бюджетних коштів , виділених на правосуддя:
- між 2010 і 2020 роками держави демонструють постійне, але нерівномірне зростання; у 2020 році вони витрачають у середньому 79 євро на жителя на судову систему (тобто на 7 євро більше, ніж у 2018 році);
- 66% цього бюджету виділяється на суди, 24,5% на органи прокуратури та 9,5% на правову допомогу;
- у період з 2018 по 2020 рік найбільше відсоткове збільшення, в середньому на 12%, зафіксовано для бюджету прокуратури;
- у 2020 році знову підтверджується тенденція до аутсорсингу окремих послуг;
- Країни Східної Європи витрачають пропорційно більше на послуги прокуратури, тоді як країни Північної Європи та країни загального права інвестують відносно більше в правову допомогу;
- усі країни мають механізм правової допомоги для кримінальних та інших, ніж кримінальні справи, щоб забезпечити доступ до правосуддя для всіх, дотримуючись Європейської конвенції з прав людини та прецедентного права Суду.
Щодо працівників юстиції та судів :
- кількість професійних суддів у державах-членах та суб’єктах дещо зросла (у середньому 22,2 судді на 100 000 жителів) із значними розбіжностями між державами та суб’єктами, які можна частково пояснити різноманітністю судових організацій, географічними факторами та/або еволюцією європейських правових систем;
- вже кілька років серед суддів і прокурорів жінок більше, ніж чоловіків; водночас все ще присутня «скляна стеля», тобто недостатнє представництво жінок на найвищих посадах; проте є багатообіцяючі події та надихаючі приклади, які сприяють кар’єрі жінок і сприяють гендерному балансу на вищих і найвищих судових посадах; Європейські юристи все ще переважно чоловіки, але в цій сфері також помітні зрушення на користь жінок; кількість юристів у Європі все ще зростає (середня кількість у 2020 році становить 172 юристи на 100 000 жителів), але щільність адвокатів сильно відрізняється від однієї країни до іншої;
- у співвідношенні зарплат суддів із середньою національною зарплатою в Європі помітні значні диспропорції: від 1,0/1,7 у Німеччині (на початку/кінці кар’єри) до 6,8/21,6 в Україні (на початку/кінці кар’єри ); те саме стосується і прокурорів: від 0,8 в Ірландії до 4,1 в Албанії на початку кар’єри та від 1,7 у Німеччині та Люксембурзі до 7,8 у Грузії наприкінці кар’єри; загалом і з різних причин зарплати прокурорів є нижчими, ніж зарплати суддів;
- між 2010 і 2020 роками кількість судів у Європі зменшується, і спеціалізація судів все ще залишається сильною тенденцією, навіть якщо вона сповільнилась у 2020 році.
Щодо користувачів правосуддя :
- пандемія Covid-19 посилила центральне місце користувачів у системі правосуддя, створивши нові виклики для доступу до правосуддя, нові способи комунікації та надання судових послуг та прискорення цифровізації правосуддя;
- дедалі більше держав адаптують конкретну інформацію до різних категорій користувачів, зокрема найбільш уразливих;
- більше ресурсів і персоналу слід виділяти для кращої комунікації з користувачами правосуддя з метою подальшого покращення доступу до правосуддя та довіри до судової системи;
- дані про задоволеність користувачів судами можуть бути використані для забезпечення кращої та ефективнішої служби правосуддя та розробки рішень для підвищення легітимності судових систем.
Щодо інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ):
- Держави-члени Ради Європи та організації дедалі частіше використовують ІКТ для підтримки судової діяльності, і вони виділяють більший відсоток бюджету судів на комп’ютеризацію порівняно з попередніми роками;
- виклики, пов’язані з пандемією Covid-19, надали можливість ширше та швидше експериментувати з потенціалом ІКТ для передачі та обміну судовими документами; це вимагало значної адаптації, щоб збалансувати практичні переваги дистанційного спілкування з необхідністю поважати фундаментальні цінності правосуддя, забезпечуючи справедливість, прозорість, підзвітність, запобігаючи процедурним зловживанням і уникаючи ризику компрометації людського та символічного обличчя правосуддя.
Щодо ефективності судових систем :
- через обмеження Covid-19 суди по всій Європі зіткнулися з проблемами у виконанні навіть рутинних операцій; однак не всі юрисдикції зазнали такого ж впливу, оскільки держави та організації вдалися до різноманітних інноваційних заходів для пом’якшення наслідків Covid-19;
- суди першої інстанції найбільше постраждали від пандемії; друга та третя інстанції були ефективнішими, хоча й досягли дещо нижчих результатів порівняно з 2018 роком;
- суди здаються найшвидшими у вирішенні кримінальних справ, тоді як в адміністративних справах вони вважаються найменш ефективними;
- у більшості держав прокурори покращили результати, ймовірно, через зменшення кількості нових випадків, спричинених головним чином заходами пандемії Covid-19;
- у 2020 році кількість вхідних справ щодо шукачів притулку та права в’їзду та перебування іноземців зменшилася, хоча вона залишається високою.
