Як на новому місці можна облаштувати життя внутрішньо переміщеним особам, які є пільги для них, розповіла в ефірі Українського радіо перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги Оксана Василяка.

Про особливості трудових відносин під час війни

З початком повномасштабного вторгнення багато українців змушені були залишити свої домівки і переїжджати в іншу місцевість. Вони покинули не лише домівки, але й свої робочі місця. Фінансово держава намагається підтримувати таких громадян, але під час воєнного стану діють обмеження і особливості щодо організації трудових відносин, що регулюються низкою нормативних документів. Зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Питання оплати праці регулюються ст. 10 закону і роботодавець має дотримуватися засад законодавства щодо оплати праці. Якщо порушені зобов’язання щодо строків оплати праці, коли неможливо здійснювати виплату заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, то роботодавець має довести ці обставини або продовжувати здійснювати такі виплати після усунення обставин непереборної сили, які звільняють від виконання самого зобов′язання.

Якщо говорити про відповідальність роботодавця за невиплату заробітної плати, то в умовах воєнного стану така відповідальність знімається, проте саме зобов′язання щодо виплати залишається і роботодавець має правильно оформити роботу таких працівників.

Простій на роботі під час воєнного стану

Можуть бути застосовані декілька таких заходів на підприємстві, установі, організації, де працює внутрішньо переміщена особа. Зокрема може бути запроваджений простій. Тут є умова, що до застосування такого простою згода працівника не вимагається, бо є рішення про офіційне призупинення роботи підприємства, яке може бути спричинене воєнним станом.

Особливість у тому, що простій може бути оформлений у всьому підприємстві, по окремих його підрозділах або щодо окремих працівників. Залишається питання щодо простою керівників і заступників та головного бухгалтера, оскільки саме цими особами має бути забезпечена можливість функціонування підприємства.

Застосування простою на підприємстві має певні наслідки для працівника, але законодавством встановлюються гарантії для людей. Зокрема обов′язково слід зафіксувати, що працівники продовжують залишатися у трудових відносинах. Працівникам забезпечується оплата праці, проте є певні обмеження щодо її розміру, вона зменшується, але не менше, аніж дві третини окладу, визначеними відповідними документами. Тут є нюанс, оскільки є постанова Кабінету Міністрів України, де питання оплати працівників державних органів, якою дається право керівнику встановлювати відповідний розмір оплати такої роботи за простій, проте все рівно мінімальна її межа не може бути менша, ніж дві третини встановленого посадового окладу або тарифної ставки працівника тарифного розряду.

Згідно з новими змінами до законодавства, є термін призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою у зв′язку з воєнним станом або іншими форс-мажорними обставинами і тимчасовеприпинення працівником виконання роботи за укладеними трудовим договором.

Треба пам′ятати, що трудові відносини між працівником і роботодавцем зберігаються, але дія трудового договору може бути призупинена, зокрема і з неможливістю виконання та постановлення завдань до виконання роботи. Питання щодо відшкодування заробітної плати покладається на державу, яка здійснює агресію проти України з приміткою про те, що після поновлення трудових відносин за працівником зберігається його право на отримання виплат заробітної плати.

Про допомогу від держави для ВПО

В українському законодавстві відбулися зміни, які спрощують процедуру реєстрації, зокрема і для внутрішньо переміщених осіб і призначення їм виплат допомоги по безробіттю.

Йдеться про спрощений порядок звернень для ВПО. Це можна робити не лише через центри зайнятості, а й за допомогою електронного звернення.

Якщо ВПО не мають документів, що підтверджують звільнення, вони просто подають до центру зайнятості заяву про припинення трудових відносин, складену особисто. Єдине — потрібно підтверджувати справжність підпису на такій заяві. Тобто така заява має бути нотаріально засвідчена.

Разом із заявою заявник має подати документ, що підтверджує особу: паспорт, посвідчення водія, закордонний паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, документ про освіту, документ про зайнятість (трудова книжка, цивільно-правовий договір, документ про останній вид зайнятості). Якщо таких документів немає, що формується заява, у якій це вказується. Заява надсилається до центру зайнятості або ж її можна подати через портал Дія.

Законодавством визначені певні рівні виплат і вони не залежать від додаткової допомоги. Якщо в особи строковий стаж був менше 6 місяців така допомога здійснюється у розмірі 650 гривень, а якщо це 6 місяців і більше, то це 1800 гривень. Максимальний розмір по безробіттю під час дії воєнного стану не може перевищувати 150% мінімальної заробітної плати. Це трохи більше, ніж 9000 гривень.

Через службу зайнятості можна зареєструвати в односторонньому порядку обставини, які припиняють трудові відносини. Служба зайнятості може звертатися до працедавця, щоб зафіксувати, що наразі ця людина є безробітна.

Про пільги для ВПО-підприємців

Є гарантії, передбачені для підприємців внутрішньо переміщених осіб. Їх декілька. Це податкові послаблення, також — послаблення щодо подання звітності. Тобто до скасування воєнного стану строки подання будь-якої звітності, крім податкової (що є обов’язковою звітністю) зупиняється. Така звітність може бути подана, коли у людини з′являється можливість.

Згідно зі змінами, які були внесені до Податкового кодексу, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов′язок, це стосується не тільки сплати зборів і податків, а й подання звітності, то такі особи звільняються від відповідальності, але на них залишається обов’язок виконання зобов′язань, зокрема і подача звітності протягом шести місяців після скасування воєнного стану в Україні.

Є певні послаблення щодо податкових перевірок, зокрема до припинення або скасування воєнного стану податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки припиняються. Це послаблення відповідальності платників податків, до прикладу, у разі відсутності можливості своєчасно сплатити податки і збори, здати електронні документи, то штрафні санкції не нараховуються, зокрема пеня. А нарахована пеня, якщо це вже було здійснено, підлягає скасуванню.

Є особливості щодо обчислення нарахування та сплати ЄСП. Зокрема на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після нього штрафні санкції, визначені законом про збір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не застосовуються.

З 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану особи мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. Це насамперед стосується фізичних осіб-підприємців, зокрема ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, тобто адвокатську, нотаріальну діяльність, юридичну практику. Це члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та інша категорія громадян.

Є низка змін до законодавства, що стосуються плати за землю, екологічного податку, податку на нерухомість, де на період воєнного стану такі нарахування не здійснюються.

За можливості радимо підприємцям повідомляти про обставини, які унеможливлюють сплату податків.

1 КОММЕНТАРИЙ

  1. Класс… А где бабки за март апрель май ???
    Платить нечем за квартиру в новом городе… Жрать нехер… Гуманитарка в цнапе выдали единоразово .. 30 яиц и пачку гороха… Вы угараете я смотрю мощно там над народом

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here