Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ «Златобанк» у загальному порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство). Суд першої інстанції керувався, зокрема, тим, що боржник втратив статус банку, що унеможливлює здійснення ним банківської діяльності.
Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постановив нове рішення, яким відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ «Златобанк». Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до боржника правил відкриття і здійснення провадження у справі про банкрутство згідно із Законом про банкрутство, який не регулює банкрутство банківської установи. До боржника як до банківської установи застосовуються спеціальні норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у частині належної процедури виведення неплатоспроможних банків із ринку та їх ліквідації.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.
З метою розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо здійснення провадження в разі ініціювання справи про банкрутство за правилами Закону про банкрутство щодо юридичної особи, стосовно якої було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора, ВС дійшов таких висновків.
Законодавство, чинне на момент виникнення правовідносин у цій справі, допускало лише такий розвиток подій, коли після відкликання в банківської установи банківської ліцензії всі подальші процедури припинення / ліквідації цієї особи мали здійснюватися, а питання, які виникали через її неплатоспроможність, мали вирішуватися за спеціальними правилами. Ці правила застосовуються до банківських установ, незалежно від того, чи відбулося оскарження та/або визнання протиправним (незаконним), скасування відповідного індивідуального акта НБУ.
Установлені у справі обставини щодо зарахування ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, запровадження тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліценції, початку його ліквідації, а також визнання надалі протиправними та скасування в судовому порядку застосованих до нього НБУ зазначених заходів впливу не вказують на зміну правового статусу боржника як банківської установи. Натомість вони лише свідчать про неможливість здійснення ним банківської діяльності.
До того ж жодні нормативні акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, що регламентують створення, діяльність і припинення / ліквідацію банківської установи, не містили чітких положень та процедур щодо повернення банківської ліцензії і відновлення становища банківської установи на ринку.
Зміна найменування та/або організаційно-правової форми, реорганізація, перетворення юридичної особи, яка має статус банку, в небанківську установу, її ліквідація не в порядку, встановленому законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не допускаються і не позбавляють її статусу банку. Тому вони не дають правових підстав для застосування до такої юридичної особи положень Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства.
Наведене також узгоджується з положеннями ст. 90 ЦК України, ч. 7 ст. 334 ГК України, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», ч. 1 ст. 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо правил для найменувань юридичних осіб, які зареєстровані НБУ як банк і мають банківську ліцензію), оскільки в цій справі судами встановлено обставини перереєстрації боржника в юридичну особу з назвою, яка не містить слово «банк» – ПАТ «Злато», що надалі було скасовано рішенням суду як незаконні реєстраційні дії.
Постанова КГС ВС від 18 листопада 2021 року у справі № 910/4475/19.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here