Українцям розповіли, хто такий виконавець заповіту і коли він потрібен

0
464
Company owner signing contract. Closeup of businessman writing in documents. Business meeting concept

Для захисту прав та інтересів спадкоємців та реалізації волі заповідача в українському цивільному законодавстві існує інститут “виконавця заповіту”.

Виконавець заповіту — це особа, яка може призначатись:

  • заповідачем, 
  • спадкоємцями,
  • судом —  у разі, якщо спадкоємці самостійно не можуть дійти згоди щодо того, хто виконуватиме волю спадкодавця (повноваження, в такому випадку, підтверджуються рішенням суду),
  • нотаріусом. 

Виконавцем заповіту може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю або юридична особа. В одному заповіті можливе призначення декількох виконавців.

Окрім того, виконавцем заповіту може бути як спадкоємець, так і будь-яка інша особа.

Виконання обов’язків виконавця заповіту є добровільним, оплатним та контрольованим з боку спадкоємців. Повноваження виконавця заповіту базуються на заповіті та посвідчуються свідоцтвом, яке видається нотаріусом (за винятком, коли виконавця призначає суд).

До обов’язків виконавця заповіту входить:

  1. вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини (наприклад, коли спадкоємці перебувають у відрядженні, чи мають постійне місце проживання в іншій країні тощо);
  2. забезпечити перехід до спадкоємців належного їм спадкового майна відповідно до вираженої в заповіті волі заповідача та закону;
  3. вжити самостійно або через нотаріуса заходів із забезпечення охорони спадкового майна та управління ним в інтересах спадкоємців;
  4. отримати належні спадкодавцю грошові кошти та інше майно для подальшої передачі їх спадкоємцям, якщо це майно не підлягає передачі іншим особам;
  5. вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов’язань.

Призначення виконавця заповіту нотаріусом має особливе значення, коли:

  • майно заповідається малолітнім особам, у яких відсутні батьки;
  • майно заповідається державі або юридичним особам;
  • майно заповідається з умовою;
  • заповіт містить заповідальний відказ або покладання на спадкоємця (ів) інших обов’язків;
  • предметом заповіту є майно, щодо якого після смерті заповідача обов’язково виникає необхідність управління ним (частка в статутному капіталі товариств, акції, приватні підприємства тощо).

Виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень, за винятком необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.

Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути документ, який видавався нотаріусом для підтвердження його повноважень.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь