Визначення резидентського статусу фізичної особи, яка має місце проживання не лише в Україні, а також в іноземній державі, є принциповим у питаннях оподаткування та розміру ставки податків, наприклад, при оформленні спадщини, даруванню чи продажу майна.

Хто ж такі податкові резиденти України?

У першу чергу, відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі, якщо фізична особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Як визначити центр життєвих інтересів? Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо ж визначити центр життєвих зв’язків неможливо або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Документами, що підтверджують вищезазначене, є:

  • паспортний документ та/або 
  • імміграційна картка, 
  • довідка з прикордонної служби, 
  • документи, на підставі яких фізична особа тимчасово (постійно) проживає в Україні,
  • документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене нею як місце проживання в Україні (свідоцтво про право на спадщину, договір дарування, оренди, тощо).

Якщо ж застосовуючи вищезазначені норми Податкового кодексу України, неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, вона вважається резидентом, якщо є громадянином України.

Достатніми підставами для визначення особи резидентом, окрім вищезазначеного, є:

  •  її реєстрація як самозайнятої особи.
  • самостійне визначення нею основного місця проживання на території України відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України.

Так, місцем проживання фізичної особи відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. А згідно з Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. 

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання і які підтверджують даний факт, є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here