Моніторинг реального стану частки друкованих медіа державною мовою, представлених для реалізації в точках продажу, засвідчив катастрофічну ситуацію.
Про це зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, пише «Я і Закон».
«На виконання статті 49 мовного Закону працівниками Управлінням моніторингу та державного контролю за застосуванням державної мови Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови з метою дослідження реального стану щодо частки друкованих ЗМІ державною мовою, представлених для реалізації в точках продажу на території міста Києва, 31 травня 2021 року був здійснений безпосередній позаплановий вибірковий моніторинг», — йдеться в повідомленні.
Моніторинг здійснювався шляхом фотофіксації та аналізу кількості друкованих ЗМІ, представлених українською мовою, на точках продажу.
Предметом особливої уваги та фіксації було співвідношення кількості друкованих ЗМІ, виданих українською та іншими, крім державної, мовами, на одну точку продажу.
У ході моніторингу було проаналізовано друковану продукцію, доступну для візуалізації, у 20 точках продажу у різних районах міста Києва. Із них 8 кіосків «Преса» та 12 розкладок на станціях метро, у супермаркетах та інших публічних місцях. Кількість охоплених одиниць продажу – 1840, із них представлених державною мовою – 197, що становить 11% від загальної кількості. Решта представлених одиниць (1,643) видані російською мовою, що становить 89% від загальної кількості.
Серед представленого асортименту переважає журнально-газетна друкована продукція (журнали за тематикою – дача і город, кулінарія, мода, дитячі журнали, рукоділля, розважальні; газети – новини, реклама, телепрограми, здоровий спосіб життя тощо).
Варто зазначити, що основну частину українськомовних видань становлять видання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (розмальовки, початкова математика та ін). Рідше трапляються книжкові та журнальні видання і газети.
«Відповідно статті 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка набуває чинності із 1 січня 2022 року, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою, а у кожному місці розповсюдження друкованих медіа їх частка державною мовою має становити не менше 50%», — нагадав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«Як ми бачимо із результатів моніторингу, станом на сьогодні, у точках розповсюдження друкованих ЗМІ на території міста Києва тираж видань недержавною мовою становить основну кількість і значно переважає над кількістю україномовних видань», — зазначив він.
«І це ситуація в українській столиці, можна лише уявити, що відбувається в регіонах. Це катастрофа! Натомість сьогодні ми чуємо від окремих народних депутатів про наміри скасувати чи відтермінувати ще і цю норму Закону», — наголосив Уповноважений.
«Ще раз хотів би наголосити, мовний закон ухвалений два роки тому і 2,5 роки часу — цілком достатньо, щоб підготуватися до виконання цієї норми, як, власне, і телеканалам, які до 16 липня цього року мали предостатньо часу для підготовки переходу телеіндустрії на державну мову», — підкреслив Тарас Кремінь.
фото: сторінка Уповноваженого із захисту державної мови в Facebook
