Проблемні питання примусового виконання на тимчасово окупованій території

0
3109
  • Примусове виконання на тимчасово окупованій території з 2014 року до 24 лютого 2022 року.
  • Шляхи врегулювання відновлення доступу до АСВП приватних виконавців з окупованих територій і територій де ведуться бойові дії.
  • Проблеми діяльності приватних виконавців окупованих територій і територій де ведуться бойові дії.

Майже рік тому тут робила доповідь щодо особливостей примусового виконання стосовно боржників, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях і внутрішньо переміщених осіб. Чи знала або могла думати про те, що менш ніж через півроку сама вже буду внутрішньо переміщеною особою і налагоджувати своє життя, у тому числі професійне з нуля на новому місці.

Як ми всі знаємо з 2014 року державою-агресором окуповані наші території частково Донецька та Луганська області та Крим повністю. В Донецькій та Луганській областях працювали приватні виконавці, офіси яких були розташовані на не окупованій частині цих областей, але повноваження розповсюджувались на всю область, в т.ч. й на окуповану територію. Тобто законодавство дозволяє здійснювати примусове виконання відносно боржників, місцем реєстрації яких є тимчасово непідконтрольна Україні територія. Тут є своя специфіка виконання. Не можна було реалізувати нерухоме майно, яке знаходилось на окупованій території, але є інші дієві механізми, за допомогою яких можна вплинути на боржника. Є рухоме майно, є банківські рахунки, відкриті на підконтрольній території. Ця ситуація мені була знайома ще задовго як розпочала діяльність приватного виконавця, адже в мене є рідні, друзі, знайомі на окупованих територіях, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи з метою отримання від України певних виплат і одночасно мають соціальні виплати в так званих ЛНР та ДНР. Більш ніж 90% переселенців отримують соціальні виплати у фейкових республіках, і відсотків 30 з них отримують такі ж виплати від російської федерації. Деякі мають паспорти України, так званих ЛДНР та рф.

З 2014 року примусовим виконанням цієї категорії боржників займались державні виконавчі служби, а згодом з введенням інституту приватного виконання і приватні виконавці. Наприклад Приморський відділ ДВС у місті Маріуполі виконує повноваження Новоазовського районного ВДВС та Ясинуватського міськрайонного ВДВС. Краматорський міський відділ ДВС виконує повноваження Будьонівського,  Київськогота  та Ленінського районних відділів ДВС у місті Донецьку.

Однак стосовно Криму політика не була такою однозначною: приватним виконавцям не дозволено виконувати рішення відносно боржників з Криму на відміну від державних виконавців. Відповідно до Інструкції з примусового виконання за рішеннями боржники яких зареєстровані в Криму, здійснює управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. А зараз відповідно наказу Мін’юсту від 14.07.2022 № 2932/5 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Приватні виконавці на мій погляд тут дискримінуються, адже для того аби здійснювати діяльність в певній області обов’язково повинні знаходиться фізично на території цієї області. Хоча відносно державних виконавців тут зроблені виключення. Вважаю доцільним та ефективним було б застосування таких виключень і до приватних виконавців. І якщо б на етапі введення інституту приватних виконавців, коли в нашій країні вже існувала проблема окупованих територій, законодавець врегулював ці питання, не існувало б і зараз цієї проблеми.

Також це питання можна було б вирішити в березні цього року при внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження». Зараз це питання можна швидко врегулювати відповідними наказами Мінюсту і згодом розширити та закріпити в Законі про виконавче провадження.

Маючи досвід примусового виконання відносно боржників з окупованих територій я би взяла на виконання виконавчий округ АРК. Ми всі віримо і сподіваємось, що скоро всі наші території повернуться під контроль України і я вже замислююсь над тим аби взяти на виконання виконавчий округ АРК одразу після його де окупації.

Нажаль зараз ми маємо велику невирішену проблему з відновленням доступу до АСВП виконавців з окупованих територій і територій де ведуться бойові дії. Півроку моя діяльність та діяльність інших приватних виконавців з Донецької, Луганської, Харківської, Сумської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей повністю заблокована. Ми не можемо завершити виконавчі провадження, не можемо змінити виконавчий округ, адже на виконанні є незавершені виконавчі провадження, не можемо припинити діяльність приватного виконавця і займатись іншою оплачуваною діяльністю, адже на виконанні є незавершені виконавчі провадження. Порушується не тільки право приватного виконавця на працю, але права сторін виконавчого провадження.

Порушується конституційне право стягувачів на обов’язковість судового рішення. Також порушується право вибору стягувачів щодо пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, адже повернути виконавчий документ за заявою стягувача у мене немає можливості.

Порушуються права боржників щодо розумності строків виконавчого провадження та право володіти своїм майном. Адже деякі боржники цілком виконали рішення, але внаслідок припинення доступу до АСВП, неможливо скасувати заходи примусово виконання рішення, у тому числі зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, припинити розшук та ін. Деякі боржники бажають виконати рішення з метою завершення виконавчого провадження, але також не мають такої можливості.

Непорозумінь додають необдумані законодавчі ініціативи. Так в березні 2022 року внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону про виконавче провадження, якими забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації. Особисто мені не зрозуміло що мав на увазі законодавець і як це працює на практиці. І взагалі чому саме зараз внесли цю фразу, а не в 2014 році? Якщо заборонено примусове виконання відносно боржників, які зареєстровані на окупованій території та території де ведуться бойові дії, тоді всі такі виконавчі провадження, які є на виконанні як приватних, так і державних виконавців повинні бути або зупинені, або завершені, а нові не прийматись на виконання. Але ж цього не повинно бути. Судячи з практики відділів ДВС, які перемістились з окупованих територій на підконтрольну, вони продовжують виконувати всі свої рішення. Але що ж тоді мав на увазі законодавець? Думаю, він мав на увазі, що не можна здійснювати примусове виконання приватним і державним виконавцям, які фізично знаходяться на окупованій території.

Такі неоднозначні в трактуванні норми вже породжують певні труднощі в правозастосуванні. З особистого досвіду приведу приклад. Стягувач подає на виконання до Приморського відділу ДВС м. Маріуполя виконавчий лист, за яким боржник зареєстрований в Приморському районі міста Маріуполь. До речі, усі відділи ДВС, які опинились на окупованій території після 24 лютого або на території, де ведуться бойові дії, і які переїхали на підконтрольну безпечну територію, відповідними наказами міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції змінили своє місце розташування та отримали доступ до АСВП і благополучно продовжують працювати. Так, наказом Східного міжрегіонального управління МЮ від 29.06.2022 визначено місце розташування Приморського відділу ДВС м. Маріуполя в м. Одеса. Приморський відділ ДВС м. Маріуполя повертає виконавчий документ без прийняття до виконання з посиланням на вищезазначене положення закону про те, що боржник зареєстрований на окупованій території. Стягувачем подано скаргу до Східного міжрегіонального управління МЮ, яка не була задоволена, тому що Східне МЮ також невірно трактує цю норму. Тоді стягувачем подано скаргу до Мінюсту. Відповіді від Мінюсту досі немає, але одразу після отримання скарги Приморський відділ ДВС м. Маріуполя виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. З цього вже хоча б зрозуміла думка Мінюсту, але доцільно було б прибрати цю норму.

 

Ще раз хочу зауважити, що проблема не нова для нашої держави. Є певні напрацювання та досвід з 2014 року. Так, тоді не було ще приватних виконавців, але можна врегулювати питання аналогічно державним виконавцям. У приватних виконавців, офіси яких опинились на окупованій території і приватних виконавців, офіси яких розташовані на території ведення бойових дій дещо різні життєві ситуації. Ми не знаємо що буде завтра, сподіваємось що скоро війна закінчиться нашою повною перемогою і де окупацією наших міст. Але першим кроком потрібно було дозволити змінювати своє місцезнаходження таким приватним виконавцям і надавати доступ до АСВП в спрощеному порядку без вимог відкриття нового офісу. Особисто для мене на перший план постає питання зміни виконавчого округу. Не дивлячись на те, що Донецька область повністю не окупована, але місто, в якому я жила і працювала знищено та окуповане. Моє житло та офіс знищено. Житло моїх близьких знищено. Повертатися мені нікуди. І навіть після нашої перемоги, де окупації та відновлення Маріуполя, у мене не вистачить моральних сил туди повернутися. Я не хочу повертатись в місто, де кожен п’ятий житель вбитий або заживо похований під руїнами. Це перший аспект. А друге – це моральна сторона питання. На території Донецької області не залишилось жодного вцілілого міста, мільйони переселенців, які втратили житло, роботу, доходи.

 

Новітня приємна післявоєнна моя судова практика. Декілька прикладів.

  • Відвід судді. Боржник подав скаргу на мене щодо арешту рахунків. За моєю заявою вперше в моїй практиці не тільки як приватного виконавця, але й юриста, адвоката вперше був відведений суддя. При чому сам суддя, який розглядав заяву, відмовив, а інший суддя задовольнив. Суддею було допущені процесуальні порушення, він підігрував адвокату боржника та ігнорував мене. Наприклад, розглядав клопотання адвоката, а мої не розглядав. Не надавав мені текст скарги. Що стало підставою відводу 22.08.2022 (справа №0508/4374/2012)
  • Оголошення в розшук боржника. 23.08.2022 оголошено в розшук боржника за моїм клопотанням, поданим до суду до війни і зараз вже втратило актуальність. Виконавче провадження відкрито ще в 2020 році, боржник проживав в м. Донецьк ще з 2014 року. Не зрозуміло як з урахуванням війни воно буде виконуватись, але такі рішення суди приймають.
  • ВС прийнято рішення на мою користь по проблемі, яку озвучила на попередній конференції. Справа стосувалась арешту коштів боржника, зареєстрованого на тимчасово окупованій території. Суди першої та апеляційної інстанцій вирішили, що не можна вчиняти примусових дій, у тому числі накладати арешт на кошти доки боржник не повідомлений про відкриття виконавчого провадження. 29.06.2022 Верховний Суд скасував рішення судів першої і апеляційної інстанцій та зазначив, що винесення постанови про арешт майна боржника не пов’язується з фактом отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Само по собі порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів не є достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження чи постанови про арешт коштів боржника (225/890/21).

 

 

Наталія Матвійчук, 

приватний виконавець виконавчого округу Донецької області

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь