Об ответственности за нарушение правил перевозки детей

0
476

29 жовтня 2019 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей» яким встановлюється відповідальність за порушення п. 21.11. Правил дорожнього руху. Відповідно до цього пункту Правил дорожнього руху (в контексті розглядуваного питання) забороняється перевозити:

  • дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, — у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

Вчинення вказаного правопорушення передбачає притягнення до адміністративної відповідальності у  виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510 гривень), за повторне протягом року вчинення цього порушення стягується штраф у розмірі 50 НМДГ (850 гривень).

Вказана норма містить ряд особливостей, звернувши увагу на які батьки-водії можуть уникнути небажаних для себе негативних наслідків. Давайте розбиратись по порядку:

  • За змістом норми необхідно пристебувати дитину, зріст якої менше 145 см або не старшу за 12 років, тобто обов’язок покладається на батьків за наявністю хоча б однієї з цих ознак.

У випадку зустрічі з поліцейським, який вважає, що Ваша дитина не досягла цієї зростової межі і виявляє намір складати протокол, потрібно вимагати доведення факту порушення. Якщо поліцейський бажає поміряти на місці зріст Вашої дитини, то йому слід ставити ряд запитань – що це за засіб вимірювання використовується, чи стандартизований цей засіб, чим передбачається можливість його використання (який акт, стаття, частина, пункт), чи передбачено саме цей засіб штатним забезпеченням працівника поліції, за якою методикою здійснюється вимірювання.

Слід пам’ятати, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому не слід боятись вимагати щоб працівник поліції при здійсненні будь-яких дій аргументував свої дії відповідними положеннями законодавства. У випадку використання неналежного засобу, відсутності у протоколі конкретно визначеного зросту дитини можна ставити питання про неналежну фіксацію правопорушення, що тягне за собою відсутність підстави для відповідальності.

  • Нормою встановлюється коло транспортних засобів, на які поширюється дія цього правила – такі транспортні засоби мають бути обладнані ременями безпеки (тобто, щонайменше два), при чому такі ремені безпеки мають передбачатись конструкцією транспортного засобу. Відповідно, за цією ознакою можна окреслити коло транспортних засобів, що підпадають, або не підпадають під дію цієї норми;
  • Слід дослідити, що собою являють «спеціальні засоби», що мають використовуватись при перевезенні дітей.

Наразі, в Інтернеті є багато хибних висловлювань про те, що, начебто, це питання є прогалиною і через відсутність конкретних ознак цих спеціальних засобів не виникає і обов’язок їх встановлювати. Окремі особи навіть посилаються на положення інших нормативно-правових актів, проте такі посилання не є доречними, оскільки ці акти не регулюють відповідні відносини, і тому такі значення терміну можуть використовуватись виключно у сфері тих відносин, що регулюються цими актами.

Дійсно, законодавець конкретно не пояснив які саме засоби мають використовуватись, не встановив стандарти, яким мають відповідати ці засоби. Проте, наявна вказівка на призначення цих засобів – засіб має бути достатнім для того, щоб пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, що передбачені конструкцією транспортного засобу.

Це і є тим єдиним описовим критерієм, який визначає ці спеціальні засоби. А таку прогалину в описі характеристик можна використовувати в тих випадках, коли у працівника поліції виникають певні питання стосовно спеціального засобу, його зовнішнього вигляду, будови, матеріалів та ін. Згідно норми, таким засобом може бути будь-що, що дозволяє пристібнути дитину за допомогою ременів безпеки – подушки, інші ремені, конструкції, пристосування, тобто вирішення цього питання покладається на фантазію та креативність батьків.

З призначення цього спеціального засобу випливає, що мається на увазідитяче автокрісло. І саме призначення вказує на певні вимоги до кріплення такого крісла –  дитина має пристібуватись за допомогою ременів безпеки транспортного засобу. Якщо розглянути види дитячих автокрісел, то з більшою ймовірністю підходящими є крісла групи 0+ та 0+/1, оскільки такі крісла кріпляться ременями до сидіння і дитина додатково фіксується передбаченими моделлю внутрішніми ременями, а крісла з кріпленнями ISOFIX, Latch, SuperLatch з меншою долею ймовірності відповідатимуть вимогам законодавства.

Крім того, законодавцем не встановлено мінімальних вимог до зросту та віку дитини, що має бути пристібнута. Відповідно, дія норми поширюється навіть на новонароджених немовлят – це теж потрібно враховувати при виборі таких спеціальних засобів.

Загалом, такі зміни у законодавстві зачіпають не тільки батьків, а й перевізників. Тому, якщо Ви маєте намір скористатись послугами таксі для поїздки з дитиною, радимо Вам при виклику машини самому запитувати про виклик транспортного засобу, забезпеченого спеціальним засобом, оскільки в противному випадку ризикуєте втратити час на суперечки з водієм та пошук нового транспорту. А при плануванні більш тривалих та дальніх подорожей автотранспортом слід попередньо обговорити з перевізником такі питання – по-перше, чи підпадає транспортний засіб під дію такої норми (два або більше ремені безпеки, що передбачені конструкцією транспортного засобу); по-друге, якщо підпадає – чи забезпечений транспорт спеціальними засобами; по-третє, якщо засоби відсутні – чи погодяться обслуговувати таких пасажирів.

 

Всім перевізникам радимо не жалітися з приводу таких вимог, а використати їх як можливість здобуття конкурентної переваги на ринку відповідних послуг.

На останок хочеться додати, що краще жалкувати про витрачені на купівлю дитячого крісла гроші, ніж коли через власну надмірну заощадливість або необережність постраждає дитина.

Звісно, прогалини у законодавстві можна використовувати на свою користь, проте не слід забувати, що проблеми краще попереджувати ніж вирішувати і мета цього Закону – попередження завдання шкоди життю та здоров’ю наймолодших громадян нашого суспільства.

 

Група компаній

KVADRA INVEST

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь