Легкість доступу до мережі Інтернет дозволяє будь-якій особі створювати контент та розповсюджувати його, що, у свою чергу, призводить до зростання випадків поширення недостовірної інформації.
Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Найгострішою проблемою у разі поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет є необхідність встановлення позивачем особи власника веб-сайту як належного відповідача у дифамаційному спорі.
Для тих, інформація про кого була поширена на веб-сайтах із адресами домену другого рівня при використанні домену верхнього рівня .UA (TSN.UA, RU.TSN.UA, 24TV.UA, BESTIN.UA, 5.UA тощо) чудові новини полягають у тому, що власників таких веб-сайтів встановити найпростіше.
Домен .UA є доменом верхнього рівня, а кількість доменів верхнього рівня вичерпна та встановлюється рішенням Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN). Порядок надання адрес домену другого рівня у мережі Інтернет із використанням домену верхнього рівня .UA, для прикладу, у веб-сайті «НАЗВА».UA (.UA — верхній рівень, «НАЗВА» — другий рівень), здійснюється на підставі розроблених ТОВ «Хостмайстер» Правил домену .UA.
Справа у тому, що згідно Правил домену .UA для реєстрації домену в зоні .UA потрібна обов’язкова наявність свідоцтва України на знак для товарів і послуг, виданого уповноваженим держорганом (Держпатентом), а у випадку, якщо реєстрантом не є власник свідоцтва — договору про передачу права власності на знак або ліцензійної угоди.
Отже, якщо недостовірну інформацію було поширено на веб-сайті, для прикладу, «НАЗВА».UA , то позивачу потрібно встановити хто є власником знаку для товарів та послуг «НАЗВА».
Відомості Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг є відкритою інформацією і доступні в мережі Інтернет на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, де можна самостійно здійснити пошук зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг за необхідними критеріями.
Вказана у такому реєстрі особа і буде власником веб-сайту «НАЗВА».UA , якого позивач мав встановити.
Згодом можна направити адвокатський запит до українських реєстраторів доменних імен, найбільшими із яких є ТОВ «Інтернет Інвест» (спеціалізується на реєстрації доменних імен і торгівельних марок, акредитоване ICANN як реєстратор), яке повідомить інформацію, для прикладу, про ініціювання процедури реєстрації «НАЗВА».UA за наявності свідоцтва на знак для товарів і послуг №00000 «НАЗВА», власником якого є конкретна фізична або юридична особа. У випадку, якщо український реєстратор відмовить у доступі до цієї інформації із посиланням на ЗУ «Про захист персональних даних», така інформація може бути витребувана судом за відповідним клопотанням.
Саме так і було вчинено у справі №758/12586/15, спір у якій виник із приводу поширення на веб-сайті TSN.UA недостовірної інформації, яка порушує честь і гідність, ділову репутації позивача. Ситуація ускладнювалась тим, що реальний власник веб-сайту ТОВ «ТРК «Студія 1+1», якого ми встановили, у суді свою правову позицію будував на тому, що товариство нібито не є власником, а веб-сайт TSN.UA нібито наповнюється без відома товариства невстановленими особами.
Місцевий та апеляційний загальні суди у справі №758/12586/15 дослідили відомості із Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, згідно яких ТОВ «ТРК «Студія 1+1» є власником знаку для товарів та послуг «TSN», дослідили відповідь ТОВ «Інтернет Інвест» про те, що воно ініціювало процедуру реєстрації домену TSN.UA за зверненням власника знаку ТОВ «ТРК «Студія 1+1», що дозволило покласти обов’язок на ТОВ «ТРК «Студія 1+1» видалити із веб-сайту TSN.UA недостовірну інформацію. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29.01.2018. Постанова Апеляційного суду міста Києва від 06.06.2018. Справа наразі розглядається Верховним Судом.
Що ж стосується тих, інформація про кого була поширена на веб-сайтах без використання домену верхнього рівня .UA або на веб-сайтах із адресами домену третього і більше рівня при використанні домену верхнього рівня .UA, то необхідно звертатись із запитами до відповідних національних реєстраторів доменних імен або ж безпосередньо до ICANN для встановлення особи реєстранта домену та просити суд у дифамаційному спорі застосувати аналогію закону.
Інформацію про національного реєстратора домену можна отримати через сервіс WHOIS, який є джерелом публічної інформації про доменні імена, а така інформація доступна будь-якій особі через мережу Інтернет за протоколом WHOIS або HTTP. Саме реєстратор може надати інформацію про реєстранта.
Встановлення особи реєстранта домену достатньо в правовому розумінні для того, щоб покласти обов’язок на нього видалити інформацію із веб-сайту за посиланнями, зазначеними у позові, адже відповідно до частини 1 статті 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» за відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Таким чином, це правило може бути застосоване і в дифамаційному спорі за аналогією закону в порядку статті 8 ЦК України, адже норма ЗУ «Про авторське право і суміжні права» регулює подібні за змістом цивільні відносини – захист особистого немайнового права, яке було порушено в мережі Інтернет.
Александр Серт, адвокат, керівник Адвокатського бюро Серта,
партнер Адвокатського об’єднання «A.L.TERRA»
