«Если Вы считаете, что компетентность стоит дорого,
то попробуйте некомпетентность –
она обойдется Вам гораздо дороже»
(Йохан Стаель фон Хольстайн)
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Закріплення так званої «монополії» адвокатів на представництво у судах викликало значну кількість дискусій, насамперед в професійних колах. Для громадян, бізнесу, юристів законодавець дав три роки для того, щоб перейти до даної «монополії». Так, представництво виключно адвокатами:
- у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017 року;
- у судах апеляційної інстанції – з 01.01.2018 року;
- у судах першої інстанції – з 01.01.2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Переваги такої монополії для бізнесу:
- Адвокат для отримання свідоцтва повинен мати вищу юридичну освіту, здати кваліфікаційний іспит, пройти стажування та зобов’язаний підвищувати свою кваліфікацію, — що сприяє підвищенню професійності судового захисту інтересів клієнта.
- Адвокатська таємниця. Взаємовідносини клієнта та адвоката охороняються і захищаються законом. Для клієнта важливо для отримання своєчасного та якісного захисту – довіряти адвокату. Адвокат не може бути допитаний щодо відомостей, які є адвокатською таємницею. Розголошення адвокатом адвокатської таємниці може мати наслідком позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та не можливість повернення до практики протягом 2-х років з дня прийняття такого рішення.
- Адвокатський запит – спосіб отримання інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб. Закон надає адвокату право вимагати надання фактично будь-якої інформації та документів, крім інформації (документів) з обмеженим доступом. Відповідь повинна бути надана не пізніше ніж через 5 робочих днів. За ненадання відповіді передбачена адміністративна відповідальність. Закон передбачає і інші спеціальні права адвоката (доступ до реєстрів, права запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, копії, опитувати осіб, за ініціативою адвоката може бути проведений обшук та вилучення документів у встановленому законодавством порядку для збору доказів у справі).
- Дисциплінарна відповідальність адвоката за порушення закону, адвокат може бути позбавлений права на заняття адвокатською діяльністю.
- Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несе сторона, яка «програла справу». Так, витрати покладаються: у разі задоволення позову — на відповідача; у разі відмови в позові — на позивача; у разі часткового задоволення позову — на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Існують спроби обійти дану монополію, наприклад, шляхом запровадження колегіального виконавчого органу та введення в його склад юриста. Так, нормами процесуальних кодексів передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи). Проте, тим самим юридична особа як мінімум позбавляє себе можливості, наприклад, покласти витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката на протилежну сторону. Зарплата ж не відшкодовується. З практики можу Вам сказати, що зручно працювати в тандемі адвокату з корпоративними юристами, кожен з яких спеціалізується на своїх питаннях та доповнює один одного. Так, юристи організовують господарську діяльність юридичної особи, а адвокат веде судові справи. Тим самим вони не забирають роботу один в одного, а лише взаємодіють і розвивають кожен свою спеціалізацію.
Є юридичні особи, які працевлаштували у себе адвоката або «вивчили корпоративного юриста в адвоката». Водночас і Національна асоціація адвокатів України, і навіть окремі податкові органи чітко роз’яснюють: адвокат, який перебуває в трудових відносинах з особою, чиї інтереси він представляє в суді, повинен укласти окремий договір про надання правової допомоги. І на цій підставі повноцінно виконувати функції адвоката зі всіма правами й обов’язками, записаними в профільному законі. За такого адвоката двічі прийдеться сплачувати ЄСВ, і як за працівника, і як за самозайняту особу.
Підсумовуючи викладене, хочу зазначити про те, що «обходити монополію» чи використовувати її переваги – обирати кожному з Вас. Найчастіше такий вибір базуватиметься на довірі, перевіреному рівні і вартості послуг. Проте «монополію» не слід розглядати як обмеження, я її розглядаю як розумну конкуренцію, основною ідеєю якої повинно бути покращення якості правової («професійної правничої») допомоги, захисту клієнтів та відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх професійний обов’язків.
Галина Кучеренко,
Адвокат компанії KVADRA PRAVO
