У сучасній ринковій економіці та бізнесі успіх залежить не тільки від уміння створювати і продавати якісний продукт або послугу, але також і від вміння зберегти і примножити капітал. В умовах неефективного контрольного середовища завжди зростають існуючі ризики шахрайства.

Ефективно вибудувана система фінансово-економічної безпеки дозволить превентивно виявити, усунути або мінімізувати потенційні загрози від корпоративного шахрайства.

Вибір форми системи внутрішнього контролю залежить від організаційної структури організації, масштабів її діяльності, відношення власників і керівництва до контролю загалом. Однією з основних цілей створення і функціонування системи контролю в організації є зниження ризику власника втрати майна, упущення економічної вигоди і банкрутства господарюючого суб’єкта.

У цій статті ми розглянемо один зі способів корпоративного шахрайства — замовчування і спотворення даних, наданих ТОП-менеджментом власнику бізнесу.

Причинами дезінформації часто буваютьнекомпетентність, власна лінь, недбалість і зловживання посадових осіб, які безпосередньо звітують власнику і безпосередньо впливають на прийняття важливих рішень. А прояви дезінформації можна згрупувати за посадами наступним чином.

Керівник комерційного департаменту:

часто замовчує, що розмір нібито пропонованих знижок завищений, а отриманий прибуток занижений;
недоговорює, що великі контракти крім високої виручки несуть високі ризики;
штучно завищує витрати на відрядження та представницькі витрати;
привласнює частину матеріального стимулювання покупців;
замовчує розмір дебіторської заборгованості;
мовчить про переманювання клієнтів до власного або підконтрольного бізнесу.

Важливим важелем у протидії з дезінформацією у цьому секторі є здійснення службою безпеки контролю великих дебіторів та здійснення періодичних вибіркових перевірок великих та підозрілих витрат.

Фінансовий директор і головний бухгалтер:

замовчує, що «законна» оптимізація оподаткування зовсім не законна;
приховує свою некомпетентність в тих чи інших робочих питаннях, а, можливо, через нелояльність до компанії переконує, що діяти таким чином не варто, оскільки це може спричинити штрафи від податкової або наводити інші надумані причини;
залучає компанію у високоризикові фінансові операції, які здійснюються без належного аналізу і опрацювання наслідків;
компанія обслуговується в банках, які платять відкати;
розпоряджається коштами компанії з особистою вигодою, «прокручує» або здійснює їх розкрадання, проводить махінації із заробітною платою тощо;
використовує право підпису і доступ до печаток компанії для формування фіктивних документів;
вносить зміни до первинних документів, облікових регістрів, періодичних звітних показників, у фінансову звітність.

Взагалі вірогідність умисної дезінформації фінансовим директором чи бухгалтером буде мала, але, як і будьяке зловживання, воно починається з наявності можливості.Потрібно розуміти, що вирішальним аспектом у питанняхвикористання можливості недобросовісним співробітником та подальшої неможливості доказування дезінформації у фінансовій сфері компанії є наявність хаосу документообігу та відсутність внутрішніх регламентів.

Керівник департаменту закупівель:

часто вказує на безальтернативність постачальників;
замовчує придбання ТМЦ не безпосередньо від виробника, а через фірму-прокладку;
приховує завищені закупівельні ціни;
лукавить про договірні умови: обов’язкова передоплата замість відстрочки платежу, терміни виконання замовлень, відсутність закладених у вартість бонусів (ретробонус, логістика, маркетинг, реклама, компенсація списання, повернення тощо), місце розташування надання послуг (схема поставок) та інші умови за контрактом;
замовчує якість продукції, що поставляється, і яка не відповідає критеріям, узгодженим в контракті;
замовчує необґрунтований обсяг закупівлі товару (надлишки);
Приховує наступну безпідставну зміну цін по специфікаціях.

Чи можливо добитися правдивої інформації про закупівлі? Так, звісно, але необхідно буде до керівника департаменту закупівель додати генерального директора як підписанта великих контрактів. Також якісний ефект можуть принести вивчення та перевірка великих угод на предмет корпоративних корупційних та інших зовнішніх ризиків. Цю справу необхідно доручати співробітникам служби безпеки компанії або у разі підвищеної уваги та вірогідності корупційних ризиків зовнішнім радникам з безпеки.

Керівник виробництва:

наполягає на неможливості виробляти нову продукцію або істотно поліпшити якість вже виготовленої;
завищує виробничі витрати і собівартість;
часто вказує на безальтернативність постачальників;
приховує реальну ціну на складові компоненти;
замовчує фіктивність наданих послуг/роботи обслуговуючими організаціями;
використовує виробничі потужності для особистої вигоди;
приховує необґрунтоване списання продукції.

Так, для запобігання фактів дезінформації з цього напрямку необхідне впровадження жорстких обліку та контролю витрат, ініціації позапланових інвентаризацій виробничих підрозділів. Важливо пам’ятати, що запобігання та протидія зловживанням та дезінформації у сфері виробництва є дуже складним для служби безпеки. Більш якісно до цього можуть підійти запрошені зовнішні технічні консультанти.

Головний інженер:

замовчує фіктивність наданих послуг/роботи обслуговуючими організаціями. Зокрема, нав’язуються непотрібні послуги і періодичність їх проведення;
часто вказує на безальтернативність постачальників або ексклюзивності конкретного бренду техніки та обладнання;
приховує реальну вартість послуг, техніки та іншого обладнання;
використовує матеріально-технічне забезпечення в особистих цілях.

Так трапилось, що на виробничих підприємствах головний інженер стає й головним ворогом керівника виробництва. Саме ця внутрішня корпоративна протидія призводить до дезінформації та пересмикування об’єктивних фактів, що передаються на розгляд керівництву.

Керівник HR-департаменту:

замовчує, що окремі претенденти на вакансії зовсім не відповідають вимогам і компетенціям, а приймають їх на роботу по протекції або за винагороду;
приховує необ’єктивне звільнення або скорочення штату співробітників, оскільки має конфлікт з керівником того або іншого департаменту;
накручує свої KPI за рахунок непотрібних, не актуальних або навіть шкідливих для психологічної атмосфери в колективі корпоративних тренінгів.

Кадрова безпека обов’язково має стояти на особливому контролі у служби безпеки, оскільки кадрова політика, яка піддана впливу дезінформації та зловмисної вибірковості кадрів, створює прямий негативний вплив на роботу всієї компанії в розрізі бізнес-процесів та стратегічної ефективності. Служба безпеки має контролювати як прості прийом на роботу та звільнення персоналу, так і складні процеси токсичних звільнень, у рамках яких можливе залучення зовнішніх незалежних спеціалістів. Крім цього служба безпеки має контролювати видатки бюджету HR-департаменту, оскільки непоодинокі факти систематичного впровадження неефективних та/або коштовних для бюджету компанії навчальних програм та програм підвищення кваліфікації кадрів у афілійованих керівництву HR-департаменту організаціях.

Керівник IT-департаменту:

вводить в оману щодо необхідності списання техніки;
часто вказує на безальтернативність постачальників або ексклюзивності конкретного бренду техніки чи програмного забезпечення;
замовчує фіктивність наданих послуг/роботи обслуговуючими організаціями;
приховує невідповідність характеристик техніки, обладнання та комплектуючих що поставляються, до зазначених у контракті.

Дезінформація з боку IT-департаменту тісно пов’язана з роботою всіх підрозділів компанії, оскільки без комп’ютерної чи оргтехніки неможливі 99 % бізнес-процесів. Як і для виявлення дезінформації виробничих підрозділів, діяльність IT-департаменту має системно підлягати аудиту службою безпеки із залученням відповідних технічних спеціалістів.

Важливим аспектом корпоративного шахрайства, що виявляється у рамках аудитів та розслідувань та якому не приділяється достатня превентивна увага з боку керівництва компаній, – це торгівля впливом. Виявлення цього фактору на початкових етапах – достатньо складна та індивідуальна справа. Складно встановити, чи з добрими намірами та з метою досягнення найбільш ефективного використання бюджету пропонується той чи інший підрядник або партнер. Торгівлею впливом зазвичай займаються керівники, які пройшли через ланки внутрішнього корпоративного розвитку та з наміром власного збагачення чи підвищення авторитету нав’язують саме ті контакти, з якими самі працювали, та мали/мають від цього партнерства певну винагороду. Саме з метою запобігання подібному роду зловживань має здійснюватися аудит контрагентів та зміст контрактів, а також проводитись робота з внутрішньокадрової безпеки. Слід зауважити, що корпоративна торгівля впливом може здійснюватися не тільки в межах кола професійної спеціалізації особи, також не виключається вплив та маніпуляції у підконтрольних чи суміжних підрозділах компанії або й взагалі у напрямках,далеких від ініціатора маніпуляції у професійному плані.

Найбільш дієвим способом боротьби з корпоративним шахрайством є поєднання профілактичних заходів і заходів щодо виявлення, розслідування і запобігання наслідків фактів шахрайства. Водночас заходи профілактичного характеру можуть бути дуже різноманітні: від традиційних служб внутрішнього аудиту, служби економічної безпеки, кодексу корпоративної етики до телефонів довіри, антикорупційної експертизи внутрішніх документів, тренінгів та атестації персоналу з комплаєнс-процедур, зовнішнього аудиту корпоративної безпеки. Незважаючи на те, що впровадження і постійне підтримання таких систем протидії корпоративному шахрайству вимагають значних ресурсних витрат, вони дають суттєвий ефект для бізнесу компанії в майбутньому.

Автор: Ігор Шевцов,

Керівник напряму Корпоративна безпека Юридичної фірми «Sayenko Kharenko», член АПКБУ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here