Заступник Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Сергій Орлов взяв участь у міжнародній конференції SEMIC2023 «Interoperable Europe in the age of AI», що відбулася у м. Мадрид, Іспанія.
У межах панельної дискусії на тему «Автоматизація державних послуг у вік штучного інтелекту» Сергій Орлов розповів про те, яких результатів було досягнуто Україною за останні роки у сфері автоматичних державних послуг, а також які є поточні ініціативи застосування штучного інтелекту у державному секторі.
«В Україні, активний розвиток цифровізації сфери надання державних послуг почався у 2019 році, коли за ініціативи Президента України, Володимира Зеленського, було розпочато курс на створення «Держави у смартфоні». Одним із наших завдань є розбудова найбільш зручної держави у світі», — зазначив Сергій Орлов.
«За останні три роки Мін’юстом та Мінцифрою було впроваджено 3 різні автоматичні послуги у сфері реєстрації бізнесу. А саме – автоматична реєстрація ТОВ, автоматична реєстрація та припинення ФОП», — зазначив заступник Міністра. Головна реалізована ідея – автоматизувати процес реєстрації, за якого перевірка відомостей у різних державних реєстрах відбуватиметься автоматично (наприклад, у Єдиному державному демографічному реєстрі або ж Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань), а також автоматизувати створення нових записів в ЄДР.
В ході зустрічі було наголошено на тому, що більшість проектів у сфері штучного інтелекту знаходиться на етапі розробки. Проте робота по застосуванню технологій, що наразі ведеться в Україні у військово-технічній сфері, набуває все більших обертів. Наприклад, використання штучного інтелекту стає при нагоді під час розпізнавання військових злочинців, що допомагає ідентифікувати конкретних виконавців злочину вже зараз.
Він також зауважив, що до сьогодні Міністерством юстиції ведуться роботи із вдосконалення існуючої системи єдиних та державних реєстрів. Зокрема, під час виступу Сергій Орлов зазначив, у яких випадках розглядається залучення штучного інтелекту:
— при попередній перевірці на дійсність поданих документів;
— під час розробки юридичної та нормативної документації (за використання великих лінгвістичних моделей);
— створення автоматизованого асистента для надання громадянам правових консультацій;
— при оцінці ризиків вчинення повторних правопорушень;
— при валідації доказів військових злочинів та порушень прав людини.