За загальним правилом, посвідчення заповітів в Україні здійснюється нотаріусами. Однак, у особливих випадках Цивільним кодексом України встановлено винятки із загального правила – таке право надається іншим, конкретно визначеним у Законі «Про нотаріат» посадовим особам.
Про це повідомляє «Я і Закон» з посиланням на пресслужбу Мінюсту.
До нотаріально посвідчених прирівнюються заповіти (крім секретних) осіб, які:
- перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я;
- проживають у будинках для осіб похилого віку та інвалідів.
Такі заповіти посвідчуються головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів.
Інші особи не мають права посвідчувати заповіти.
Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою відбувається лише відносно фізичної особи з повною цивільною дієздатністю та у присутності свідків.
Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно.
Посадова службова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
У такому випадку заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом про це.
Якщо заповідач внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності та у присутності запрошених ним 2 свідків заповіт може підписати інша особа (не свідок).
У заповіті зазначається також прізвище, ім’я та по батькові свідка, дата його народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого встановлено його особу.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
Заповіти складаються і посвідчуються у 2 примірниках:
- один примірник заповіту видається заповідачу;
- другий примірник у той самий день передається до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача.
Якщо заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або місце його проживання невідоме, заповіт передається до Київського державного нотаріального архіву.
Посвідчені заповіти реєструються посадовими, службовими особами в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, форма якого встановлюється Міністерством юстиції України.
Отже, такий реєстр має бути в кожному лікувальному закладі.
Не допускаються підчистки, дописки, інші незастережені виправлення та запис олівцем. Запис у реєстрі є доказом посвідчення заповіту чи довіреності.
Відомості про посвідчені заповіти підлягають внесенню до Спадкового реєстру.
Щоб не допустити юридичних чи технічних помилок при складанні такого заповіту – варто звернутися до нотаріуса телефоном або онлайн-зв’язком для отримання порад та консультацій.
