В умовах повномасштабного вторгнення та безпринципної війни важко говорити про права громадян, проте надзвичайно важливо.
Про це розповідають спеціалісти БПД.
Звертаємо увагу, що законодавство України визначає обставини, за яких особи можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за діяння, скоєні під фізичним чи психологічним примусом.
У Кримінальному Кодексі України є стаття 40, яка покликана захистити людей, яких внаслідок фізичного примусу перетворили у «знаряддя» для злочину.
Норми закону передбачають зниження покарання або винесення пом’якшеного вироку за певних обставин, які свідчать про зменшення ступеня вини злочинця.
Однак, зниження покарання чи пом’якшення вироку не є гарантією повного уникнення покарання.
Тобто, звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку можливе, лише якщо особа внаслідок примусу НЕ могла керувати своїми діями і це доказово підтверджується.
Для цього судом призначається експертиза, метою якої є оцінка фізичного та/або психічного стану особи, в якому вона перебувала під час вчинення злочину. І якщо за результатами такої буде доведено, що особа могла керувати своїми діями і НЕ перебувала у стані крайньої необхідності — вона буде нести відповідальність згідно з законом.
Нагадаємо, що під фізичним примусом розуміється застосування до особи фізичного насильства: позбавлення волі, зв’язування, дії, що призвели до втрати свідомості, катування тощо, — метою яких є примус до протиправних дій або бездіяльності.
Крайньою необхідністю ж, відповідно до статті 39 ККУ, є заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами.
Тобто, якщо протиправна дія була вчинена внаслідок примусу та особа не могла керувати своїми діями, і це буде доведено, – вона звільняється від відповідальності.