Статтею 65 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Які права та обов’язки свідків кримінального правопорушення – розповідають у Мінюсті, пише «Я і Закон».
За загальним правилом свідком може бути будь — яка людина незалежно від віку, віросповідання, соціального статусу, роду занять тощо. Проте, як і в будь-якому правилі, тут є виключення. Зокрема, не можна допитувати священників про відомості, які їм стали відомими під час сповіді вірян, адвокатів, нотаріусів, суддів, присяжних та експертів – про відомості, які становлять професійну таємницю, медичних працівників – про лікарську таємницю, журналістів – про конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації, а також осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення тощо.
Які права має свідок кримінального правопорушення?
Свідок має право:
- знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
- користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;
- відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї;
- давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, користуватися допомогою перекладача та заявляти відвід перекладачу;
- користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;
- на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
- ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
- заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.
Пам’ятайте, що ви маєте право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто ви маєте право не свідчити проти чоловіка, дружини, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного брата, рідної сестри, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Ви маєте право не давати показання щодо відомостей, які не підлягають розголошенню (наприклад, лікаря не можна допитувати щодо лікарської таємниці).
Які обов’язки має свідок кримінального правопорушення?
Свідок зобов’язаний:
- прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, (свідок має отримати повістку про виклик або бути повідомленим про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли він зобов’язаний прибути за викликом);
- давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
- не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснювалися під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Особа, яка залучається як понятий або ж стала очевидцем процесуальних дій, наприклад, обшуку, зобов’язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
Яку відповідальність передбачено за невиконання обов’язків покладених на свідка?
Свідок несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Так, за завідомо неправдиві показання свідка можуть покарати виправними роботами, арештом, обмеженням волі, а за дії вчиненні з корисливих мотивів, навіть, позбавленням волі.
За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе адміністративну відповідальність у формі штрафу.
Якщо свідок без поважних причин не з’являється за викликом, то до нього може бути застосовано привід, який полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Які особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка?
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника (батьків (усиновлювачів), а в разі їх відсутності – опікуна чи піклувальника особи, інших повнолітніх близьких родичів чи членів сім’ї, а також представників органів опіки і піклування), педагога або психолога, а за необхідності – лікаря. Допит такого свідка не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом – понад дві години на день.
Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
Водночас до малолітніх та неповнолітніх свідків не може бути застосовано привід.
