Часто рідні, друзі чи просто знайомі просять вас надати гроші в борг. Але що треба знати, щоб борг повернули вчасно та у повній мірі?
Про це повідомляє «Я і Закон» з посиланням на пресслужбу Мінюсту.
Зафіксувати момент передачі грошей
Найчастіше гроші в борг дають під обіцянку повернути в певний термін, і в цьому є помилка. Адже, якщо не зафіксувати момент передачі грошей у борг, потім не можливо буде довести факт такої передачі.
Цивільним кодексом України передбачено порядок надання та передачі коштів однієї особи іншій чи то фізичній, чи юридичній особі.
Особа, яка передає кошти в борг іменується позикодавцем, а особа, яка отримує гроші в борг, – позичальником.
Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ця сума становить 170 грн.), то договір можна укласти в усній формі. А от факт передачі грошей краще підтвердити розпискою позичальника.
Потрібен письмовий документ
Якщо сума, яка надається в борг, перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто, більше 170 грн., то договір позики доцільно укладати у письмовій формі.
Відповідно до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.
Зі змісту боргової розписки наявність боргових відносин повинна бути очевидною. Інформація повинна надавати можливість точно ідентифікувати осіб, які вступили у відносини.
Якою має бути розписка
Позичальник власноручно пише розписку, що повинна містити таку інформацію:
- назва документа – «Розписка»;
- дата та місце складання розписки;
- прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (також місце фактичного проживання у разі, якщо місце реєстрації та місце проживання не співпадають);
- прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
- боргова сума (точна сума і валюта) (варто зазначити, як цифрами так і прописом, щоб унеможливити виправлення сум);
- дата, коли борг повинен бути повернутий;
- дата та місце складання розписки;
- особистий підпис боржника;
- прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше двох) їх паспортні дані та місце проживання (у тому числі фактичного проживання), підписи.
Що таке договір позики
Договір позики – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики може укладатися як у простій письмовій формі, так і з нотаріальним посвідченням. Письмова форма договору позики має переваги, адже можна детально зазначити його умови: обов’язки сторін, порядок та терміни розрахунку та ін.
Якщо у договорі позики не зазначено дати, коли договір вступає в силу, то він вважається укладеним з моменту передачі грошей або речей, визначених родовими ознаками.
Факт передачі грошей (речей) за договором можна підтвердити розпискою.
Зберігати розписку чи договір потрібно до моменту повернення боргу.
