В Україні на законодавчому рівні закріплено право пацієнта на вибір лікаря. І той, хто дбає про здоров’я та красу ротової порожнини, бажає довіритись обраному кваліфікованому спеціалістові. Пацієнт, звертаючись до державної чи приватної стоматологічної клініки, розраховує на отримання саме якісного та належного обслуговування. Але інколи бувають випадки, коли очікування не виправдовують себе: грошей витрачено дуже багато, але послуги надані неякісно. Поряд із розгубленістю та відчаєм, які опановують людину, постають багато питань, серед них і досить слушне: як діяти у випадку, коли надано неякісні стоматологічні послуги?
На ці та інші питання відповіла фахівчиня Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Билень, пише «Я і Закон».
Хто має право надавати медичну допомогу, у тому числі й стоматологічні послуги?
Відповідно до медичних показань медичну допомогу надають:
- професійно підготовлені медичні працівники, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я. Зазначу, що усі ці установи забезпечують надання медичної допомоги, маючи обов’язково відповідну ліцензію, яка дає їм право здійснювати діяльність з медичної практики;
- фізичні особи – підприємці, які зареєстровані належним чином. Вони теж повинні мати відповідну ліцензію, яка дає їм право здійснювати діяльність з медичної практики. Важливо, що вони можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах. Надалі ми будемо називати їх уніфіковано надавачами послуг.
Інформування пацієнта про стан здоров’я.
Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, ознайомити із переліком запропонованих досліджень та планом здійснення лікувальних заходів, повідомити про мету їх проведення, а також озвучити прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.
Регулювання взаємовідносин
Пацієнт – це замовник послуг (споживач), а медична клініка чи лікар — стоматолог – надавач послуг (виконавець). Такі взаємовідносини, нагадаю, між споживачем та виконавцем — надавачем стоматологічних послуг врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів».
Так ось, споживач має право на отримання належної якості й у повному обсязі стоматологічних послуг. У разі ж неякісно наданої стоматологічної послуги – на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни відповідно до наданої послуги, а також на повне відшкодування матеріального і морального збитку.
Це стосується не лише медичного закладу, але й лікаря, який займається приватною медичною практикою. Окрему увагу хочу звернути на тому, що є передбачені строки гарантії і служби матеріалів, які використовують надавачі послуг. Саме вони несуть відповідальність не лише за якість наданих послуг, але й за матеріали, які використовують.
Як діяти, коли лікар не бажає дослухатися до пропозиції пацієнта та безоплатно усунути недоліки чи повною мірою відшкодувати завдані збитки.
Очевидно, мова йде про те, що виник спір між споживачем — пацієнтом та надавачем послуг –лікарем — стоматологом. Є два варіанти його врегулювання: у досудовому порядку та шляхом звернення до суду.
Пропоную розпочати із менш затратного – досудового врегулювання шляхом направлення листа-претензії до надавача медичних послуг: медичного закладу чи до окремо практикуючого лікаря у приватному порядку. У цьому листі рекомендуємо:
— конкретно сформулювати зміст претензії, надавши відповідні документи, які є вагомими доказами по суті звернення;
— обов’язково вказати обрану вимогу відшкодування завданої шкоди: у повному розмірі повернення оплати за надані послуги, безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни за надану послугу.
Якщо надавач цих послуг погоджується відшкодувати завдану шкоду, то в такому разі спір є вирішеним. Коли надавач послуги відхиляє усі претензії, або ж не надав відповідь на лист-претензію, тоді варто звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів як споживача. Причому, судовий збір у такому випадку не сплачується, адже частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.
Вже в судовому порядку потрібно буде довести той факт, що між пацієнтом та надавачем послуг було укладено договір про надання медичних послуг, а також довести те, що внаслідок його дій чи бездіяльності було неякісно надано стоматологічні послуги. Наголошую, що будь-який аргумент, зазначений у позовній заяві, потрібно належним чином підтвердити документально.
Доказами у даному випадку можуть слугувати: виписки із медичної книжки пацієнта, квитанція про оплату за надання послуги, рентген фото з описом, довідка про діагностичне обстеження, виписка про проведення експертизи, листування із надавачем послуг. Весь комплекс наданих доказів має доповнювати логічне викладення суті справи у позовній заяві та сприяти установленню причинно-наслідкового зв’язку між діями лікарів та результатом надання стоматологічних послуг.
Окрім того, пацієнт може подати до суду клопотання про проведення судово-медичної експертизи з метою підтвердження факту надання неякісних стоматологічних послуг.
Як бачите, уся процедура захисту прав та інтересів споживача є досить складною, проте цілком досяжною.
Під час надання пацієнтові неякісних медичних послуг йому може бути заподіяна як матеріальна так і моральна шкода. Матеріальна шкода відшкодовується у разі, коли вона завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим чи майновим правам, а також майну пацієнта. Моральна шкода відшкодовується, якщо вона завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю за наявності вини особи, яка її завдала.
Про моральну шкоду варто говорити у разі, якщо внаслідок дій медичного працівника, які полягають у неякісно наданих стоматологічних послуг було завдано пацієнтові моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода ж відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Варто пам’ятати, що пацієнт теж зі своєї сторони, бажаючи отримати успішний результат від наданої послуги, зобов’язаний виконувати усі медичні приписи та не порушувати встановлений для нього режим. Оскільки у такому випадку лікар не нестиме відповідальності за здоров’я хворого!
