На офіційному сайті Президента України розміщено повідомлення про підписання ним Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Текст закону ще не опубліковано, проте вважаємо за необхідне на підставі наявного проекту проаналізувати основні зміни.

  • Порука не припиняється у звязку із збільшенням обсягу відповідальності боржника, не погодженим з поручителем.

Так, згідно діючого Цивільного кодексу України порука припиняться, якщо кредитор без згоди поручителя змінює умови основного зобов’язання, що призводить до збільшення обсягу відповідальності боржника. Таким чином для збереження поруки банки змушені погоджувати збільшення строку, процентної ставки, комісії, способів оплати, інших умов основного договору, якими збільшується обсяг відповідальності. Згідно запропонованих змін – порука не припинятиметься з вказаних підстав, проте уточнено що поручитель несе відповідальність за порушення зобовязання боржником в обсязі, за який він поручився. Дана норма зменшить кількість судових спорів щодо визнання поруки припиненою, проте поручителям прийдеться доводити обсяг відповідальності боржника, за який вони поручилися та зміну якого в сторону збільшення вони не погоджували.

  • Збільшено річний і шестимісячний строк припинення поруки до 3-річного строку загальної позовної давності.

Відповідно до нововведень, у разі невстановлення в договорі поруки строку її дії, порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом строку загальної позовної давності від дня укладення договору поруки. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку чи настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

  • Порука, застава/іпотека залишаються в силі, навіть у випадку ліквідації боржника.

За загальним правилом договора забезпечення – порука, застава/іпотека, є похідними (додатковими) зобов’язаннями. Відповідно припинення основного зобов’язання (в даному випаку кредитного договору) внаслідок ліквідації боржника – припиняло і похідні зобов’язання. І цим правилом користувалися майнові поручителі, для збереження заставного майна «затягували судові процеси» по договорам застави/іпотеки, і паралельно вчиняли дії з метою ліквідації боржника та припинення основного зобов’язання. Тепер ситуація зміниться, оскільки прийнятим законом навіть, якщо боржник ліквідований – порука, застава/іпотека не припинятимуться, якщо кредитор звернувся з позовом до поручителя або реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подачі позову або пред’явлення вимоги. Дана норма є спірною і може неоднозначно розцінюватися під час судових спорів, оскільки суперечить загальним нормам цивільного законодавства.

  • Реконструйовані, новостворені обєкти нерухомості зберігатимуть статус іпотеки.

Межа між реконструкцією старого об’єкту та створенням нового дуже незначна. Недобросовісні іпотекодавці внаслідок реконструкції або проведення самочинного будівництва щодо предмета іпотеки реєстрували в реєстрі нові об’єкти, що не були обтяжені за іпотечним договором з банком. Змінами передбачено те, що у разі, якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (в тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо, на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності) всі реконструйовані, новостворені об’єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

  • Арешт предмета іпотеки не зупинить звернення стягнення на предмет іпотеки та перереєстрацію права власності на кредитора (іпотекодержателя).

При реалізації банком в позасудовому порядку права на звернення стягнення на предмет іпотеки, власники майна досить часто як забезпечення через суд накладали заборону (арешт) на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо предмета іпотеки чим фактично блокували перехід права власності на банк. Згідно прийнятих змін наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно не є підставою для відмови державної реєстрації права власності на нерухоме майно згідно застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

  • При спадкуванні спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та/або інше майно та/або майнові права, які обтяжені, зобов’язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Уточнена також норма щодо доступу банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Пропонується надавати такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції України, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах. Законопроект містить зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов’язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями;

Згідно нововведень банки (фінансові компанії, що надають фінансові кредити, позики) також отримають доступ для отримання інформації в електронному вигляді до таких реєстрів: — Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, включаючи невід’ємні архівні складові, в тому числі Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек; — Єдиного реєстру довіреностей.

Таким чином, прийняття даного закону це можливість вирішити кредиторам ряд проблемних питань, які на сьогоднішній день є предметами судових розглядів неоднозначної «суб’єктивної» судової практики. Можна говорити про зміну балансу прав на користь кредитора. Проте, частина нововведень «нівелює» роль суду, суперечить загальним нормам цивільного законодавства та може призвести до незаконних дій зі сторони банків (та фінансових установ). Відповідно – при отриманні кредитів чи підписанні будь-яких договорів – читайте те, що підписуєте, своєчасно користуйтеся правовою допомогою для оцінки можливих ризиків та не йдіть на поступки кредитора і захищайте свої права!

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here