Кабінет Міністрів схвалив зміни до законодавства України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання. Крім того, ці зміни впроваджують у національне законодавство ефективні превентивні та компенсаційні засоби юридичного захисту у випадку неналежних умов тримання під вартою.

Про це повідомляє «Я і Закон» з посиланням на пресслужбу Кабміну.

Заступник Міністра юстиції Олена Висоцька зазначила, що схвалені зміни забезпечать відповідність законодавства України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає Європейський суд з прав людини.

Зокрема, 30 січня 2020 року ЄСПЛ ухвалив вже друге «пілотне» рішення у справах проти України та вказав на нагальність якнайшвидшого вжиття комплексних заходів як для покращення матеріально-побутових умов тримання під вартою, так і впровадження ефективних превентивних та компенсаційних засобів юридичного захисту у випадку неналежних умов тримання під вартою.

Станом на сьогодні на контролі Комітету міністрів Ради Європи в рамках групи справ, яка стосується проблеми неналежних умов тримання під вартою, знаходиться 81 рішення ЄСПЛ, а це близько 1/7 від загальної кількості усіх справ на контролі КМ РЄ щодо України. Також ще близько 120 заяв такої ж категорії наразі очікують розгляду в Європейському суді.

«Такий показник свідчить про те, що проблема неналежного тримання осіб в пенітенціарних установах є надзвичайно актуальною та вимагає прийняття нагальних та комплексних заходів для її вирішення. Схвалення та подальше прийняття запропонованих законопроектів – це важливий крок до покращення умов тримання під вартою», — наголосила Олена Висоцька.

Підтримані Урядом ініціативи вносять зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу та низки інших законодавчих актів України.

Відповідно до прийнятих змін, встановлюються наступні компенсаційні та превентивні заходи у випадку неналежних умов тримання під вартою:

  • скорочення строку покарання, після якого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення на строк, протягом якого особа трималася у неналежних умовах в установах попереднього ув’язнення або виконання покарань;
  • заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням на строк, протягом якого особа трималася у неналежних умовах;
  • надання можливості зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 КК.

Факт та/або строк тримання особи у неналежних умовах встановлюватиметься рішенням комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань.

Водночас встановлюється можливість вирішення місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, питання про оскарження рішення відповідної комісії.

«Змінами закріплюється право особи протягом шести місяців з дня відбуття покарання у виді арешту або позбавлення волі звернутися з клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає, про встановлення факту та строку тримання особи у неналежних умовах в установах попереднього ув’язнення або  виконання покарання», — додала заступник Міністра.

Крім того, вказані зміни закріплять правові підстави для утворення місцевими органами виконавчої влади комісій з розгляду скарг. Доцільність утворення комісій з розгляду скарг на місцевому рівні обумовлена територіальним розташуванням установ виконання покарань та попереднього ув’язнення, а також рекомендаціями Європейського суду, зокрема щодо незалежності органу з розгляду скарг від пенітенціарних органів, ефективної участі ув’язненого у розгляді його скарги та забезпечення оперативного та ретельного розгляду скарги.

«Враховуючи наведене, утворення комісій з розгляду скарг місцевими державними адміністраціями забезпечить оперативність розгляду скарг, безпосереднє дослідження умов тримання осіб в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, об’єктивність та обґрунтованість прийнятих рішень», — пояснила Олена Висоцька.

Схваленим пакетом законопроектів визначено механізм звернення до комісій. Він передбачає такі етапи:

1) особа, взята під варту, засуджений, член сім’ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання у неналежними умовах до адміністрації місця попереднього ув’язнення, установи виконання покарань, яка невідкладно надсилає цю заяву до комісії з розгляду скарг або безпосередньо до комісії з розгляду скарг на відповідній території, в межах якої відбуває покарання;

2) Комісія з розгляду скарг розглядає заяву про встановлення факту тримання у неналежних умовах протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання заяви та надсилає рішення засудженому.

3) У десятиденний строк після отримання відповідної заяви особи, взятої під варту, засудженого члени комісії з розгляду скарг уповноважені відвідати установу попереднього ув’язнення чи виконання покарань та вивчити стан дотримання адміністрацією установи умов тримання.

4) Копія рішення комісії з розгляду скарг, яким встановлено факт та/або строк тримання особи, взятої під варту, засудженого у неналежних умовах надсилається до територіального органу управління та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої засуджений відбуває покарання, для вжиття заходів попередження порушень і відшкодування за неналежні умови тримання.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here