1 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроєкт за реєстр. №7251), розроблений з метою оптимізації порядку взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного стану, а також забезпечення належного рівня гнучкості трудових відносин у зв’язку з наявними законодавчими прогалинами у регулюванні трудових відносин.
Під час підготовки тексту законопроєкту до другого читання члени Комітету схвалили текст відповідної порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України щодо необхідності:
— приведення статей 23 та 29 Кодексу законів про працю України у відповідність до актів ЄС;
— уточнення порядку масового вивільнення працівників відповідно;
— врахування особливостей скороченої тривалості робочого часу для працівників, які мають таке право, на період дії воєнного стану;
— збільшення оплати праці у розмірі, збільшеному пропорційно збільшенню норми праці, на період дії воєнного стану;
— врахування альтернативних способів створення, пересилання та зберігання наказів (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та будь-яких інших доступних способів електронної комунікації на період дії воєнного стану;
— уточнення обмежень стосовно надання працівнику щорічної основної відпустки на період дії воєнного стану;
— уточнення порядку компенсації невикористаних відпусток у разі звільнення працівника на період дії воєнного стану;
— встановлення строку повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та умов оплати праці, а також про скасування рішення про призупинення дії трудового договору у період дії воєнного стану;
— встановлення порядку контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану;
— надання протягом періоду дії воєнного стану в обов’язковому порядку працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустки без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів тощо.
Крім того, рішенням Комітету із тексту закону було видалено положення, пов’язане із зменшенням тривалості додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, таким чином, залишивши її без змін (14 календарних днів).
За результатами обговорення законопроєкту Комітет на своєму засіданні 1 липня 2022 року рекомендував парламенту прийняти його у другому читанні та в цілому як Закон.
Закон серед іншого, врегульовує питання тривалості щорічної основної відпустки, яка тепер може не обмежуватися 24 календарними днями, що раніше викликало занепокоєння педагогічних і науково-педагогічних працівників.
