Велика Палата Верховного Суду переглянула рішення попередніх судових інстанцій з підстави встановлення Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобов’язань у справі «Горяйнова проти України».
Текст відповідної Постанови у справі № 2-а-256/08 з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень, повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Нагадаємо, у березні 2007 року в Інтернеті був оприлюднений лист старшого прокурора Одеської обласної прокуратури Ауріки Горяйнової до Генпрокурора, в якому висловлювалося занепокоєння щодо корупції місцевих прокурорів. Зокрема, вона посилалася на передбачуваний тиск на прокурорів для незаконних дій в обмін на прибуток або звільнення, якщо б вони не погодились.
Жінку одразу звільнили з посади, а органи прокуратури встановили, що її заяви були «необґрунтованими, неправдивими та образливими», а також те, що вона розповсюджувала конфіденційну інформацію про прокуратуру, що складало службовий злочин, який дискредитував її як прокурора.
Горяйнова оскаржувала це рішення в національних судах, стверджуючи, що вона неодноразово намагалася висловити своє занепокоєння вищому керівництву установи, але марно. Тому звернулася до ЗМІ. Але суди стали на бік прокуратури.
Тому екс-чиновниця звернулася до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Горяйнова стверджувала, що її звільнення за публікацію відкритого листа порушило право висловлювати свою точку зору на ситуацію у роботі. Альтернативних способів повідомити про неправомірні дії, свідком яких вона була, в жінки не було.
Суд у Страсбурзі погодився, що в даному випадку могла існувати легітимна мета для втручання у свободу слова, а саме – захист репутації інших осіб. Але втручання все ж не було пропорційним.
Адже суди не врахували необхідний тут баланс між лояльністю держслужбовця та суспільним інтересом щодо протиправних дій чиновників. Також суди не аналізували характер та правдивість тверджень у зверненні, мотиви його оприлюднення та можливість порушення цих питань перед керівництвом прокуратури. Крім іншого, суди не дослідили, яку саме шкоду було завдано державній установі через публікацію звернення.
На цих та інших підставах ЄСПЛ констатував порушення конвенційних гарантій та присудив 4,5 тис. євро компенсації завданої моральної шкоди.
Це рішення набуло статусу остаточного 8 січня 2021 року
Переглядаючи справу, Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси, адже цей суд позов частково задовольнив і встановив, що відкриті листи заявниці були критичними зауваженнями стосовно керівництва прокуратури, загальною оцінкою його дій без зазначення конкретних фактів. Натомість зауважила, що усунути констатовані ЄСПЛ порушення Конвенції можливо шляхом скасування рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій.
За результатами перегляду справи ВП ВС скасувала постанову Одеського апеляційного адміністративного суду та ухвалу ВАСУ про залишення цієї постанови без змін, а справу передала на новий розгляд до П’ятого апеляційного адміністративного суду як суду апеляційної інстанції.
