Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно із Сімейним кодексом України, право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
Про це розповідають у Мінюсті, пише «Я і Закон».
Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у 18 років. Це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб – жінки та чоловіка.
За заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Заява про надання права на шлюб особам, які не досягли вісімнадцяти років, має розглядатися судом за правилами окремого провадження.
Така справа є підсудною за місцем проживання заявника. Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов’язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри.
Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.
Для того, аби довести, що ранній шлюб відповідає інтересам дитини, суд має отримати відповідні докази. Такими доказами можуть стати:
- фактичне створення сім’ї;
- народження в такій сім’ї дитини;
- вагітність неповнолітньої жінки.
Зауважимо, що судом надається право неповнолітній особі на укладення шлюбу з конкретною особою, дані про яку чітко зазначаються в судовому рішенні.
Важливо!
Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб, є неповнолітніми, в такому випадку кожному із них необхідно подати до суду окрему заяву про надання права на шлюб.
