05 березня відбулася зустріч Національного банку з представниками небанківських фінансових установ, на якій було обговорено порядок отримання (переоформлення) ліцензій на обмін валют, вимоги до набувачів ліцензії, а також нові санкції, передбачені за порушення валютного законодавства.
Зважаючи на актуальність даних питань для наших клієнтів, ми були присутні на зустрічі та хочемо проаналізувати основні моменти.
І так, що пропонує Національний банк учасникам ринку та які питання хвилюють ринок.
- Спрощене переоформлення ліцензій для існуючих учасників ринку. Для того щоб ліцензія стала безстроковою (досі вона видавалася на три роки для обміну валют), небанківські фінансові установи повинні подати невеликий пакет документів:
- клопотання про переоформлення ліцензії;
- письмове запевнення про відповідність небанківської фінансової установи вимогам, установленим Положенням про порядок видачі небанківським фінансовим установам, операторам поштового зв’язку ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим Постановою Правління НБУ №297 від 09.08.2002 (далі – Положення №297);
- анкету керівника небанківської фінансової установи;
- оригінал діючої генеральної ліцензії.
Національний банк звернув увагу на те, що згідно Положення №297 пакет документів розглядається протягом 2 місяців, а тому учасникам ринку краще за два місяці до закінчення дії діючих ліцензій подати відповідний пакет документів.
- Спрощено і порядок отримання нових ліцензій на обмін валют для небанківських фінансових установ. Зокрема, знижено вимоги до капіталу з 10 до 5 млн грн. Це дозволить установі відкрити 50 точок обміну. Кожне зростання точок обміну ще на 50 штук – це ще 5 млн. власного капіталу для установи. Проте Національний банк підкреслив важливість «прозорої структури власності» небанківської фінансової установи, виключення будь-якої «циклічності» в структурі. Зважаючи на що, закликаємо клієнтів на необхідність приведення структури власності у відповідність та своєчасного отримання дозволу на набуту істотну участь у фінансовій компанії у діючого регулятора. Також посилено вивчення ділової репутації керівника фінансової компанії.
- Визначено широкий перелік заходів впливу за порушення валютного законодавства: — письмове застереження, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій; штрафні санкції; зупинення або відкликання (анулювання) ліцензії на здійснення валютних операцій. Також посилено адміністративну відповідальність посадових осіб учасників ринку. Питання застосування заходів впливу найбільше хвилює учасників ринку. Так, максимальний розмір штрафу до 20% власного капіталу (звертаємо увагу на те, що мінімальний розмір капіталу – 5 млн. грн., відповідно даний штраф – 1 млн. грн.). При цьому застосовується штраф чи інші заходи впливу за суттєві порушення валютного законодавства, до яких в тому числі відносять відсутність системи відеоспостереження. Відеореєстратори як і будь-яка техніка можуть виходити з ладу, і з технічних причин фінансові установи не завжди можуть забезпечити належну роботу відеоспостереження. Застосування за таке порушення штрафів в таких значних розмірах на думку учасників ринку є неадекватним вчиненому порушенню.
Окремо хочемо зупинитися на посиленні відповідальності посадових осіб небанківських фінансових установ та операторів поштового звязку (керівника, касира). Так, згідно ст. 162-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення — за порушення порядку здійснення валютних операцій, передбачено адміністративну відповідальність до таких посадових осіб у вигляді штрафу від 17000 до 51000 гривень. При цьому відповідальність так званих «мінял», які працюють «в тіні» — тягнуть за собою попередження або штраф від 8500 до 17000 гривень з конфіскацією валютних цінностей. Такі високі штрафи, особливо до посадових осіб, сприяють розвитку «тіньового ринку», виникатимуть труднощі в працевлаштуванні осіб, які не готові нести таку відповідальність.
- Не вирішеним для учасників ринку та потребує додатково правового регулювання також використання/ облік платіжних терміналів, через які здійснюватимуться валютно-обмінні операції.
Таким чином, проблемних питань залишається багато. Лібералізація валютного ринку через посилення заходів впливу та розширення переліку суттєвих порушень, сприяє розвитку «тіньового сектору», який Національний банк «намагається» мінімізувати. У зв’язку із значним коливанням розміру штрафів (до 20% від розміру власного капіталу, від 17000 до 51000 грн.) можливі зловживання при їх застосуванні.
Нормативні документи необхідно доопрацювати, спільними зусиллями передбачити адекватні порушенням заходи впливу, а учасникам ринку привести свою діяльність до нових вимог, щоб у регулятора були відсутні підстави для їх застосування.
