Процедура розірвання шлюбу в умовах війни має певні особливості з урахуванням наслідків такого режиму в державі.
Детальніше розповідає завідувач сектору «Рахівське бюро правової допомоги» Хустського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Василь Савуляк.
За загальним правилом розірвання шлюбу можливе через органи державної реєстрації актів цивільного стану та через суд.
Розірвання шлюбу через органи державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється у випадку:
– якщо подружжя не має спільних дітей;
– досягло спільної згоди щодо припинення шлюбних відносин.
Не дивлячись на те, що в окремих регіонах України, в яких відбуваються бойові дії органи державної реєстрації актів цивільного стану не працюють через загрозу небезпеки, право на припинення шлюбу не може бути обмежено. Так, відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Всі решта, які проживають в безпечних регіонах нашої держави та бажають розлучитися, мають право звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем свого проживання, за умови дотримання вищенаведених умов.
Розлучення через суд здійснюється якщо:
– подружжя має дітей або
– не досягло спільної згоди щодо цього питання.
Не кожен суд може розглядати справу, оскільки існує територіальна підсудність. Позов про розірвання шлюбу може бути поданий до суду за місцем проживання відповідача або за місцем проживання позивача, за умови якщо в нього/в неї на утриманні є діти.
Однак, у тих регіонах нашої держави, де йдуть активні бойові дії та суди у зв’язку з цим тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив територіальну підсудність таких судів шляхом передання функцій з розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.
Тобто, якщо розгляд справи підсудний одному із судів, який тимчасово на період дії воєнного стану призупинив свою роботу, то його функції щодо розгляду справ виконує інший територіально наближений суд.
Всі інші суди, які знаходяться на території, де не здійснюються бойові дії функціонують в звичайному режимі, а тому розглядають справи, у тому числі про розірвання шлюбу.
Таким чином, право на припинення шлюбних відносин є основою добровільності шлюбу, а особливість розірвання шлюбу в умовах війни залежать лише від того, чи відбуваються бойові дії у відповідному регіоні та чи здійснюють відповідні органи свої повноваження на такій території.
