Уклавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна стала активним учасником загальноєвропейського процесу. Одним з найважливіших завдань нашої країни стала об’єктивна необхідність адаптації нормативного регулювання у всіх сферах суспільно-політичного та економічного життя. Обумовленні інтеграційними процесами стратегічні плани розвитку митної справи в Європейському Союзі та країнах, які прагнуть членства, зокрема такою є наша країна, є окресленими у Митних прототипах ЄС (Customs Blueprints) шляхом визначення певних стандартів:
— комплексна та стабільна система митного законодавства;
— механізм співпраці митниці з національними та міжнародними правоохоронними органами;
— запровадження новітніх інформаційних технологій на митниці;
— спрощення митних процедур;
— механізм ідентифікації митних ризиків;
— ефективність митного аудиту та пост-аудиту як форм митного контролю.
Митні органи держав-членів Митного союзу (далі — МС) ведуть адміністративний процес у справах про адміністративні правопорушення і притягують осіб до адміністративної відповідальності, відповідно до законодавства держав-членів МС. У державах-членах МС відповідні правовідносини регламентовані кодексами про адміністративні правопорушення.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за порушення, передбачені Митним кодексом, настає в разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов’язку сплати мита та інших податків і зборів.
За порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення:
— попередження;
— штраф;
— конфіскація товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення.
Конфіскація товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, може застосовуватися як основний і як додатковий вид стягнення.
За одне й те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне й додаткове стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне й додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається, за винятком деяких випадків, передбачених Митним кодексом України.
Стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому Митним кодексом та іншими законами України.
Дотримання вимог законодавства в разі застосування стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку митних органів вищого рівня та їхніх посадових осіб, права оскарження та інших установлених законодавством України заходів.
Адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
Предмети контрабанди підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил. У главі 57 розділу XVIII МКУ міститься перелік видів порушень митних правил, за які настає адміністративна відповідальність. До них належать:
— порушення режиму зони митного контролю (ст. 329);
— неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю (ст. 330);
— видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата (ст. 331);
— недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів (ст. 332);
— незупинення транспортного засобу (ст. 333);
— відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу (ст. 334);
— причалювання до суден, що перебувають під митним контролем (ст. 335);
— неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їхнього стану, користування та розпорядження ними (ст. 336);
— вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу (ст. 337);
— пошкодження або втрата митного забезпечення (ст. 338);
— порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) митного контролю (ст. 339);
— недекларування товарів, транспортних засобів (ст. 340);
— пересилання через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання (ст. 341);
— перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів (ст. 342);
— неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем або на територіях спеціальних митних зон (ст. 343);
— неподання митному органу документів та зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) (ст. 344);
— переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності (ст. 345);
— порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах та здійснення операцій із цими товарами (ст. 346);
— порушення встановленого порядку знищення (руйнування) товарів (ст. 347);
— порушення зобов’язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів (ст. 348);
— порушення зобов’язання про транзит (ст. 349);
— порушення встановленого маршруту переміщення товарів (ст. 350);
— дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем (ст. 351);
— дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 352);
— зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 353);
— використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів в інших цілях (ст. 354);
— дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їхнього розміру (ст. 355).
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій з проведення митних обстежень, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, — відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності. Адміністративні стягнення здійснюють моральний або матеріальний вплив на правопорушника.
Норми, що встановлюють відповідальність за порушення митних правил, містяться в Митному кодексі України, а саме в розділі ХVIII: «Порушення митних правил і відповідальність за них. Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил» та розділі ХІХ «Провадження у справах про порушення митних правил». Оскільки порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, то у випадку, якщо при провадженні в справах про порушення митних правил виникають питання, що не врегульовані Митним кодексом, слід керуватися нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття 459 Митного кодексу України зазначає, що суб’єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств. Під поняттям «посадові особи підприємств» слід розуміти керівників та інших працівників цих підприємств (як резидентів, так і нерезидентів), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов’язків відповідають за виконання вимог, установлених Митним кодексом України, законами й іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку. Іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають притягненню до відповідальності за порушення митних правил на тих же підставах, що й громадяни України. У разі виявлення у порядку, встановленому Митним кодексом України, фактів переміщення через митний кордон України особами, які користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, товарів з порушеннями митного законодавства, такі товари, якщо вони є предметами цих правопорушень, не підлягають пропуску через митний кордон України й передаються для зберігання митному органу до вирішення питання про відповідальність зазначених осіб дипломатичним шляхом.
Не є порушенням митних правил дія, яка хоч і визначається Митним кодексом України як така, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за існуючих обставин не могла бути усунута іншими засобами, та якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Якщо правопорушення є малозначним, посадова особа, уповноважена розглядати справу, на підставі статті 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. Питання щодо визначення порушення митних правил малозначним вирішується уповноваженим органом (посадовою особою) у кожному конкретному випадку, враховуючи те, що малозначним правопорушенням є дія або бездіяльність, яка не завдає або не може завдати будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління.
Розглянемо види стягнень, що накладаються на осіб, що вчинили порушення митних правил. Розглянемо кожний із видів стягнення. Попередження як стягнення за порушення митних правил, є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Рішення про попередження приймається керівником митного органу або його заступником у формі постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 391 Митного кодексу України. Постанова оголошується правопорушникові. Який саме із заступників керівника митного органу накладає стягнення, кодексом не вказано, але, як правило, цією особою є начальник служби боротьби з контрабандою та митної варти. Штраф є грошовим стягненням, що накладається на осіб за порушення митних правил у випадках і межах, установлених Митним кодексом України. Адміністративні стягнення митних правил тривають доти, доки їх не буде виявлено або припинено самим правопорушником. Триваючими правопорушеннями залежно від обставин учинення можуть визнаватись такі порушення митних правил:
— неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними;
— вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу;
— порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах та здійснення операцій з цими товарами; — порушення зобов’язання про транзит;
— зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;
— використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях;
— дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру. У тому разі, коли є відмова в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.Перебіг строку накладення адміністративного стягнення починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано початок строку. При цьому, строк накладення адміністративного стягнення завершується о 24 годині його останньої доби. Якщо останній день такого строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Конфіскація, як стягнення за порушення митних правил, полягає в примусовому вилученні безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування від митного контролю безпосередніх предметів порушення митних правил, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація вказаних предметів, товарів і транспортних засобів застосовується незалежно від того, чи є вони власністю особи, яка вчинила правопорушення. Застосування конфіскації вищезазначених предметів та транспортних засобів, які не є власністю особи, що вчинила правопорушення, є специфічною нормою, яка властива лише для митного права. Не підлягають конфіскації транспортні засоби, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до встановленого розкладу руху на підставі міждержавних (міжвідомчих) угод про транспортне сполучення. Даний вид стягнення застосовується виключно за рішенням суду у випадках, обсязі й порядку, що визначаються Митним кодексом України.
Серед розглянутих вище видів стягнення — попередження та штраф застосовуються тільки як основний вид стягнення, а конфіскація може застосовуватись, як основний та додатковий. Необхідно зазначити, що застосування додаткового виду стягнення без основного не допускається. Отже, якщо конфіскація буде додатковим видом стягнення, а штраф основним, і якщо штраф не буде застосовано протягом двох місяців з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому правопорушенні, протягом двох місяців з дня його виявлення чи одного місяця з дня прийняття рішення про закриття кримінальної справи, якщо у діянні є склад адміністративного правопорушення, то конфіскацію, як додатковий вид стягнення у даному випадку також не можливо застосувати. Контрабанда – це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Механізм класифікації дій, які підпадають під визначення «контрабанда». Згідно з ст.201 Кримінального кодексу України ввезення контрабанди карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. Якщо контрабанда ввозиться за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, або службовою особою з використанням службового становища, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.
Крім того статтею 305 ККУ переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів також кваліфікується як контрабанда.
За вчинення контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (стаття 305) особа карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди. Якщо ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби у великих розмірах, караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах, карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.
Слід зауважити, що найбільш поширеними порушеннями, пов’язаними з переміщенням товару через митний кордон, є:
• порушення, викликані свідомо неправильним визначенням кількості, якості або митної вартості товару (чимало фірм занижують кількісні, якісні та вартісні показники товару з метою зменшення розміру митних платежів);
• порушення, пов’язані з несумлінним оформленням сертифікатів товару для отримання митних преференцій, які застосовуються до товарів з певних країн;
• фіктивний транзит (порушення, пов’язані з нормою українського законодавства, згідно з якою при транзитному перевезенні товарів через територію України товари звільняються від ввізного мита; на практиці велика кількість товарів, задекларованих як транзит і звільнених від мита, залишаються на території України для реалізації).
При малозначності вчиненого порушення службова особа митного органу, що розглядає справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності. Чинними Митним кодексом України розділом XVІI. «Запобігання та протидія контрабанді» визначаються заходи щодо запобігання та протидії контрабанді, зокрема відповідно до законів України митні органи з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у цьому, разом з іншими державними органами, що мають право здійснювати оперативнорозшукову діяльність, можуть використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів.
Поняття «контрольована поставка» вперше було визначено Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року. Метою проведення контрольованої поставки є вжиття таких заходів, щоб визнати кримінальними злочинами дії осіб, які беруть участь у здійсненні правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Підставою для здійснення контрольованої поставки є достатня інформація про незаконне переміщення товарів. Фактичні результати контрольованої поставки можуть бути підставою для порушення кримінальної справи і використовуватись у сукупності з іншими доказами по справі. З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до вчинення контрабанди, а також з метою вилучення товарів, щодо яких є підозра в незаконному переміщенні через митний кордон України, переміщення таких товарів може здійснюватися під негласним контролем та оперативним наглядом правоохоронних органів. Відповідно до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи митних органів, які ведуть боротьбу з контрабандою наділені правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність пов’язану із пошуком і фіксацією фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, та організацією з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.
У межах своїх повноважень підрозділи митних органів, які ведуть боротьбу з контрабандою зобов’язані вживати необхідних оперативнорозшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень.
Контрабанда (тобто переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю) завдає суттєвої шкоди інтересам держави, в т.ч. на міжнародній арені.
У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Цей крок відкрив широке вікно можливостей для нашої країни. Однак Угода накладає на підписантів цілу низку зобов’язань, виконання яких, власне, й повинно перетворити Україну на європейську державу. Одне із зобов’язань, яке передбачено в Угоді про асоціацію, стосується гармонізації акцизних ставок на тютюнові вироби та алкогольні напої у відповідності до європейського законодавства.
На сьогодні вищезгадана умова до кінця не виконана, девальвація гривні та інші фактори зробили передумови для існування невеликої ціни на сигарети та алкоголь порівняно з Європейськими країнами у зв’язку з чим виникла необхідність припинення переміщення алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Про факт існування переміщення алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю свідчать події, які відбулись на Закарпатті у липні 2015 року.
Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Розділом XVIII «Порушення митних правил та відповідальність за них» Митного кодексу України встановлено, зокрема, що за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, (транспортних засобів) з їх конфіскацією (стаття 482). Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів (стаття 483). За такі ж повторні порушення митних правил передбачається накладення штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товарів.
Водночас, теперішня складна ситуація, яка склалась в Україні зобов’язує прийняття рішень, які є більш жорсткішими та ефективнішими в боротьбі з переміщення алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Стримуючий фактор протистояння незаконному переміщенню алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю — можливість опинитися за гратами.
Втрачений товар завжди можна купити знову, знайти гроші, штраф заплатити, збитки покрити, а от кримінальна відповідальність — більш вагоме покарання. Адже ніхто не зможе заборонити платити штраф за вилучену митницею партію товару і паралельно займатися перевезенням нової контрабанди, виручка від якої з головою покриє форс-мажорні витрати.
В більшості країн світу контрабанда визнана одним із найнебезпечніших видів злочинної діяльності. Як злочинність взагалі, контрабанда буде існувати до тих пір поки є державні кордони. Об’єкти контрабанди багато численні та різноманітні, а її масштаби досягають небезпечних розмірів.
Однак кримінальна відповідальність за контрабанду товарів передбачена не у всіх європейських країнах. Разом з тим, наприклад, в Ірландії контрабандисту загрожує від 12 місяців (у разі якщо вартість партії не перевищує 5000 євро) до п’яти років, у Великобританії – до семи років тюремного ув’язнення.
У Республіці Казахстан кримінальна відповідальність за контрабанду передбачена статтями 209 «Економічна контрабанда» і 250 «Контрабанда вилучених з обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено» Кримінального кодексу Республіки Казахстан.
Враховуючи зазначене, пропонується встановити кримінальну відповідальність за контрабанду, для цього необхідно внести зміни до статті 201 Кримінального кодексу України і віднести до складу злочину як контрабанду переміщення алкогольних напоїв, тютюнових виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю:
— у значних розмірах (у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у 2015 році ця сума становить 121,8 тис. грн.), що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією з конфіскацією предметів контрабанди, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди;
— у великих розмірах (у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), що карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна, а також з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди;
— у особливо великих розмірах (у п’ять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), що карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна, а також з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.
А при вчиненні вищезгаданих діянь за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна, а також з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю предметів контрабанди.
Запропоновані законодавчі пропозиції відповідають європейській практиці, зокрема положенням Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Кіотської конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур,- повноправним членом якої є Україна.
Зокрема, згідно із пунктами 20 і 21 Спеціального додатку Н розділу 1 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у випадку виявлення під час митного оформлення митного правопорушення, що вважається не значним, а також у випадку здійснення пасажиром митного правопорушення, що вважається не значним, – повинна бути надана можливість адміністративного врегулювання цього правопорушення митним органом, що його виявив.
Цим обумовлюється необхідність прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди переміщення алкогольних напоїв, тютюновий виробів через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю».
Декриміналізація контрабанди: виключення із предметів злочину товарів. Злочином відтепер може вважатись лише переміщення через митний кордон України культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Як бачимо, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю або поза митним контролем товарів виключено із диспозиції Кримінального кодексу і перестало бути злочином. Таке рішення вітчизняних законодавців цілком узгоджується із європейською практикою притягнення до кримінальної відповідальності лише за соціально-небезпечну контрабанду предметів, вилучених із легального обігу та контрабанду культурних цінностей; у випадку виявлення незаконного переміщення не обмежених до розповсюдження товарів, вчинене кваліфікується як правопорушення, і судом приймається рішення, в результаті якого товар та засоби його переміщення або приховування конфіскується, а на винну особу накладається штраф.
Митно-податкові правопорушення в США також можуть піддаватись з одного боку такому кримінальному покаранню, як тюремне ув`язнення, а з іншого – ефективним засобом боротьби з ними є застосування економічних важелів, здатних викликати істотні матеріальні наслідки для правопорушника: акцент в санкціях за такі злочини давно перенесений від покарання у вигляді позбавлення волі до покарань у вигляді конфіскації майна, яке здійснюється в адміністративному та кримінальному порядку.
Щодо підвищення рівеню відповідальності за вчинення трьох порушень митних правил: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем (ст. 351 МК України), переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 352 МК України). За вчинення таких протиправних діянь передбачено накладення штрафу в розмірі не менше 100 відсотків вартості цих товарів та їх обов’язкову конфіскацію, а також конфіскацію товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України.
За зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (ст. 353 МК України), може бути застосовано штраф в розмірі 100% вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію.
Слід зазначити, що вперше у вітчизняному митному законодавстві акцентовано увагу та подвоєно відповідальність за повторно вчинені приховування від митного контролю та переміщення поза митним контролем. В цих випадках розмір штрафних санкцій буде сягати 200% вартості предметів правопорушення.Питання вірної кваліфікації вчиненого правопорушення завжди було одним із головних під час документування митних правопорушень, а за умови введення повторності – набуває неабиякої актуальності, оскільки штрафні санкції подвоюються у випадку, коли протягом року особа вже притягалась до адміністративної відповідальності за таке порушення митних правил.
Відтак, додатковою обставиною, що підлягає перевірці при складанні протоколу та у ході провадження в цій категорії справ, стане факт притягнення особи до відповідальності за статтями 351 або 352 Митного кодексу України. Така інформація міститься у відповідних базах даних, що використовуються спеціалізованими підрозділами митних органів, на які покладено здійснення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Проаналізовані санкції значно відрізняються від попередніх, коли розмір штрафу (незалежно від вартості безпосередніх предметів порушення митних правил) складав від 8 500 до 17 000 грн, а конфіскація таких предметів мала альтернативний характер (діяла конструкція — або конфіскація – або штраф), що дозволяло за дії, спрямовані на незаконне переміщення через митний кордон товарів вартістю, наприклад, у півмільйона гривень отримати стягнення у вигляді штрафу до 10 000 грн. та залишити у своєму розпорядженні товари, які намагались у незаконний спосіб перемістити через кордон.
Безперечно позитивно слід оцінити однозначність у встановленні санкцій за вказані види порушень – 100% вартості предметів або 200% – при їх повторному вчиненні, що унеможливлює маневрування при призначенні стягнення, а розмір штрафу напряму залежить від вартості товарів, що намагались незаконно увезти або вивезти з митної території України.
На нашу думку, проаналізовані зміни у митному законодавстві дозволять: — встановити справедливу залежність та прямо пропорційний зв’язок між тяжкістю (вартістю) вчиненого порушення та стягненням,
— уникнути суб’єктивного підходу до призначення стягнень за порушення митних правил, — зробити невідворотним покарання – у суду немає варіантів у видах або розмірі стягнення (обов’язковим є штраф — 100% , або 200% вартості та конфіскація предметів правопорушення),
— зменшити витрати на провадження досудового розслідування в кримінальних справах,
— забезпечити поповнення дохідної частини Державного бюджету за рахунок коштів від реалізації конфіскованих товарів, предметів із спеціально виготовленими тайниками, транспортних засобів та стягнення з осіб, що вчинили порушення митних правил, значних сум штрафів. При цьому, доцільно відмітити, що зміна виду відповідальності, у жодному разі не свідчить про лояльність держави до випадків незаконного переміщення товарів через митний кордон.
Навпаки, економічний фактор спрямований не лише на покарання, а й на запобігання вчиненню правопорушень. Зміни, що відбулись, мають сприяти вихованню громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у дусі поваги до закону та усвідомлення невигідності протиправної поведінки.
В подальшому, цікаво провести дослідження з метою порівняння кількісних та вартісних показників вчинених у 2019 році порушень митних правил за статтями 351-353 Митного кодексу України із аналогічними періодами попередніх років, тобто реального впливу економічних важелів на правосвідомість громадян, їх профілактичного значення. Доцільно було б відстежити і збільшення розміру сум надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та конфіскації товарів та транспортних засобів.
Игорь Шавров
Директор Юридического бюро «Шавров и партнеры»
