Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №1127, одним із необхідних документів для державної реєстрації права власності на:

  • новозбудований об’єкт нерухомого майна;
  • індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 р.;
  • об’єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об’єднання, тощо

є документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Так, згідно зі статтею 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об’єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Реквізитами адреси є:

1)    назва держави (Україна);

2)  назва адміністративно-територіальної автономії у складі України — для об’єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;

3)    назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);

4)    назва району — для населених пунктів районного підпорядкування;

5)  назва населеного пункту, а для об’єктів, розташованих за його межами, — назва найближчого населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об’єднаної територіальної громади);

6)  назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);

7)  назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі — вулиця) (за наявності);

8)    номер об’єкта (будинку, будівлі, споруди);

9)    номер корпусу — для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;

10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна (за наявності).

Адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

  • виконавчим органом сільської, селищної, міської ради — у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
  • місцевою державною адміністрацією — у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси;
  • у містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

Окремо слід зазначити, що документ, який підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. 

У такому разі для державної реєстрації права власності обов’язковим є зазначення відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об’єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об’єкта нерухомого майна. 

Однак, за бажанням замовника такому об’єкту може бути присвоєно адресу в порядку, визначеному Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here