Шлюбний договір, який давно користується широкою популярністю у всьому світі, (особливо серед “багатих та знаменитих”), поступово набирає поширення і в Україні.
Даний правочин укладається в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням між:
- особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (однак, діяти він починає лише після реєстрації шлюбу);
- подружжям.
Шлюбний договір, в першу чергу, надає можливість змінити константу щодо режиму спільного майна. Так, наприклад, за шлюбним договором, можна домовитись, що квартира, яка була придбана одним із подружжя ДО шлюбу, стане спільною сумісною власністю. Чи, навпаки, до нього можна включити умову, що майно, яке буде набуте ЗА ЧАС шлюбу, є особистою власністю чоловіка або дружини.
Предметом шлюбного договору можуть бути лише майнові права та обов’язки подружжя. Так, чоловік та дружина можуть домовитись, наприклад, щодо:
- проживання у житлі, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
- про надання утримання одному з подружжя;
- обов’язку утримувати непрацездатних батьків або дітей, народжених не в спільному шлюбі, надавати цим особам грошову допомогу;
- порядку поділу майна, у тому числі і після розірвання шлюбу.
Однак, особисті права чоловіка чи дружини (наприклад, вінчання, вибір прізвища, професії, питання виховання дітей, чи інтимні взаємовідносини) шлюбний договір регулювати не може.
Джерело: юридична компанія «Трінітас»
