Всебічне, повне розслідування і судовий розгляд кримінальних і цивільних справ, спрямоване на встановлення об’єктивної істини, обов’язково включає в себе аналіз психологічних механізмів поведінки людей, зокрема, ступеня усвідомленості такої поведінки. Відповісти на ряд питань, що виникають у співробітників правоохоронних органів і суду щодо індивідуально-психологічних особливостей особистості обвинувачених, свідків, потерпілих, позивачів і відповідачів дозволяє судово-психологічна експертиза (СПЕ).
Метою СПЕ є надання допомоги суду і органам попереднього розслідування в більш глибокому пізнанні психологічного змісту спеціальних питань, що входять до предмету доказування у кримінальних справах, цивільно-правових спорів і справ про адміністративні правопорушення, а також в дослідженні психологічного змісту цілого ряду правових понять, що містяться в законі. Об’єкт СПЕ – психічна діяльність суб’єкта правовідносин (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, позивача, відповідача тощо) в юридично значимих ситуаціях (особливості механізму заподіяння тілесних ушкоджень за матеріалами кримінальних справ проти життя і здоров’я громадян; документи як особливий вид доказів, в тому числі авторські твори, щоденники, листи, малюнки, пр., протоколи слідчих дій, висновки судових експертиз, фото- і відеодокументи). Предмет СПЕ — вивчення психічних процесів, властивостей, станів і механізмів психічної діяльності конкретної людини, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі, цивільно-правовому спору, а також у справах про адміністративні правопорушення. Кваліфіковані і об’єктивні висновки експертизи покликані сприяти підвищенню наукової обґрунтованості, індивідуалізації та ефективності судових санкцій.
Основним завданням експерта-психолога є точна і об’єктивна оцінка індивідуальних особливостей психічної діяльності обвинувачених, свідків і потерпілих на основі використання спеціальних психологічних знань, методів і методик дослідження. СПЕ є комплексним психологічним дослідженням з використанням дуже широкого переліку методів. В кожному окремому випадку вибір методів дослідження визначається характером поставлених перед експертизою питань.
Експертами ОНДІСЕ здійснюється виробництво наступних видів судово-психологічної експертизи в кримінальному і цивільному процесах:
- Судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості.
- Судово-психологічна експертиза емоційних реакцій та станів.
- Судово-психологічна експертиза неповнолітніх (підозрюваних, обвинувачених, свідків, потерпілих).
- Судово-психологічна експертиза по справах щодо сексуального насилля та статевої недоторканності.
- Судово-психологічна експертиза здатності сприйняти важливі по справі обставини та давати про них правильні (адекватні) покази
- Посмертна судово-психологічна експертиза.
- Судово-психологічна експертиза спроможності громадянина розуміти значення своїх дій та керувати ними при укладанні угоди.
- Судово-психологічна експертиза у справах про спори між батьками про виховання і місця проживання дитини.
- Судово-психологічна експертиза по справах о компенсації моральної шкоди.
Проведення експертизи та складання висновку, який буде надано до суду, вимагає від спеціаліста в галузі психології високого професіоналізму та передбачає наявність у експерта певних людських якостей. Експерт-психолог самостійно приймає рішення, які мають вплив на долю підекспертних осіб, а посередньо – і на їх батьків, дітей, подружжя, інших родичів та близьких. Це накладає на психолога додаткову відповідальність та вимагає від нього застосування величезних власних внутрішніх ресурсів при спілкуванні з досліджуваними. Найважливішою складовою професійної компетенції судового експерта-психолога є мистецтво проведення психодіагностичного дослідження. Психологічне експертне дослідження відбувається при безпосередньому контакті з підекспертною особою, яка знаходиться у складній життєвій ситуації. У своїй діяльності експерт-психолог часто змушений працювати з людьми, які по-людськи, з життєвої точки зору, викликають вкрай негативне емоційне відношення. Це може визначатися характером інкримінованого їм діяння – наприклад, статеві злочини, вбивства, які скоєні з особливою жорстокістю тощо. Іншим фактором емоційного неприйняття може бути неприйнятна з точки зору норм міжособистісного спілкування поведінка досліджуваного у процесі проведення експертизи: підвищена агресивність, лихослів’я тощо. Нормальну суб’єкт-суб’єктну взаємодію порушують також різні форми установочної поведінки: явна симуляція, агравація тощо. Часто дратівливими у спілкуванні є особливості поведінки, що визначаються різними формами психічних розладів: підкреслена демонстративність, негативізм, підвищена підозрілість і вимогливість та ін. Проте в будь-якому випадку експерт-психолог повинен займати професійну позицію по відношенню до поведінки підекспертних осіб.
Необхідно враховувати те, що в ситуацію судово-психологічної експертизи найчастіше потрапляють люди, які скоїли правопорушення в силу важких життєвих обставин, стресових впливів. Сама ситуація притягнення до кримінальної відповідальності, відрив від звичних умов життєдіяльності можуть сприйматися підекспертними особливо важко, приводити до змін психічного стану, настрою. Наявність у багатьох підексппертних психічних аномалій різного ступеня вираженості, що заважають їм повноцінно адаптуватися в звичайному житті і в умовах проведення експертизи, також вимагає особливого підходу. Можна сказати, що взаємодія психолога з досліджуваним, разом з виконанням основних завдань експертизи, виконує терапевтичну функцію по відношенню до останнього. Така взаємодія з об’єктом дослідження значно відрізняє судово-психологічну експертизу від інших видів експертиз.
Таким чином, експерти-психологи, з урахуванням покладених на них обов’язків, постійно підвищують свою професійну кваліфікацію з використанням усіх доступних форм додаткового навчання, вивченням наукової та методичної літератури з психологічних і суміжних дисциплін, засвоєнням власного досвіду та досвіду колег.
В.о.завідувач сектору лiнгвiстичних, психологiчних та iнших дослiджень, судовий експерт Ракул О.В.
Стажист судового експерта, судовий експерт Ольховська В.О.
