Використання завідомо підробленого листка непрацездатності може містити ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється підробленням, складанням, видачею та збутом офіційного документа (частини 1, 2 ст. 358 КК). Використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред’явлено або подано особою, незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.
Використання завідомо підробленого документа кваліфікується за ч. 4 ст. 358 КК незалежно від мети особи, яка його використовує. Помилково ототожнювати таку мету з умислом на використання завідомо підробленого документа.
Виправдання особи за ч. 1 ст. 190 КК за заволодіння чужим майном шляхом обману не виключає наявності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.
Використання підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється поняттями підроблення, складання, видачі та збуту і передбачений окремою кримінально-правовою нормою із самостійною санкцією.
Тому відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 358 КК, або ст. 190 КК, не впливає на доведення факту вчинення використання підробленого документа.
При цьому використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред’явлено або подано особою незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети.
Саме таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 року у справі № 591/7446/17.
