Тривалий час для власників житлових (садових, дачних) будинків чи інших об’єктів нерухомого майна, безпосередньо розташованих на земельній ділянці (наприклад, гаражі), справжньою катастрофою при укладенні договорів відчуження було питання наявності кадастрового номеру на земельну ділянку.
Адже відповідно до старої редакції статті 121 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти.
Однак 28 жовтня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості» від 02 лютого 2021 року.
І нарешті чітко регламентовано, коли кадастровий номер є істотною умовою договору відчуження нерухомого майна, а саме, якщо предметом договору є:
- об’єкт нерухомого майна або частка у праві власності, що розміщені на земельній ділянці, що належать відчужувачу на праві власності;
- об’єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці, що перебуває в оренді, у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію у відчужувача.
Якщо вищезгадані випадки не про особу відчужувача, і право власності або користування на земельну ділянку ним не оформлювалось, можна вважати, що проблема кадастрового номеру вже не є такою принциповою та актуальною для укладання договору відчуження.
