У період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» діє особливий порядок проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі – працівники.
Особливий порядок встановлює обмеження та особливості організації трудових відносин, що запроваджено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон №2136) Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022,
Цей Закон є чинним у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини четвертої статті 13 та статті 15 цього Закону, які втрачають чинність з моменту завершення відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.
ОСНОВНІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ В ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ ПІД ЧАС ВОЕННОГО СТАНУ
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
На період дії воєнного стану внесені певні зміни до Кодексу законів про працю України та Закон України «Про відпустки» якими встановлено певні особливості та обмеження щодо укладення і розірвання трудового договору, встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку, зокрема надання відпусток.
Встановлено особливий порядок обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця у районах активних бойових дій, яким надано право роботодавцю самостійно визначати такий порядок, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. Та закріплене право сторін трудового договору про можливість домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Встановлене право роботодавця, за власною ініціативою, на період воєнного стану зупинити дію окремих положень колективного договору.
Всі зазначенні обмеження втрачають чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
Єдиним виключенням є норми, дії яких не обмежується дією воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та які втрачають чинність з моменту завершення відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.
Такі виплати передбачені ч. 4 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою встановлено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України та ст. 15 цього ж Закону, якою встановлено, що відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством, а порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Впроваджено новий формат відпусток без збереження заробітної плати терміном 90 календарних днів.
Введена процедура призупинення дії трудового договору. Незважаючи, на достатньо чіткі умови і критерії її застосування постають непоодинокі питання щодо наслідків її застосування, зокрема, чи може бути звільнена особа під час призупинення дії трудового договору, чи може особа працевлаштуватись на інше місце роботи, чи може стати на облік в центр зайнятості…
Розглянемо основні особливості в трудовому законодавстві, що діють під час воєнного стану та питання з якими звертаються до Громадського Центру Правосуддя.
Особливості укладення і розірвання трудового договору в умовах воєнного стану. Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Працівник набув право за власною ініціативою розірвати трудовий договір у строк, зазначений у його заяві, якщо підприємство, установа, організація в якому він працевлаштований знаходиться у районах ведення бойових дій що спричиняє існування загрози для життя і здоров’я працівника.
Виключення: крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Об’єкти критичної інфраструктури — об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам (Закон України «Про критичну інфраструктуру» 1882-IX від 16.11.2021)
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, у період
— його тимчасової непрацездатності,
— у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку)
У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України, яка регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
При цьому, повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку.
Збільшена нормальна тривалість робочого часу до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), а для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, до 40 годин на тиждень. Оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень та час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) встановлюється і визначається роботодавцем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
У період дії воєнного стану не застосовуються наступні норми
- стаття 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, якою встановлено правило скорочення тривалості роботи працівників на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
- ч. 1 ст. 65 КЗпП, якою встановлено граничні норми застосування надурочних робіт, які не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Разом з тим, роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
- частина 3-5статті 67 КЗпП стосовно переносу святкових або неробочих днів, які збігаються з вихідним днем.
Так, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого;
- стаття 71 КЗпП, щодо заборони роботи у вихідні дні
- стаття 73 КЗпП, якою встановлено перелік святкових і неробочих днів
- стаття 8-1 КЗпП, яка надавала право на щорічну відпустку в разі переведення на інше місце роботи Кодексу законів про працю України
- частина 2 ст. 5 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону), не враховуються.
- частини 1-2 статті 54 КЗпП, якою встановлювалось скорочена тривалість роботи на одну годину у передбачених законом випадках.
Особливості охорони праці жінок
- у період дії воєнного стану до роботи в нічний час не залучаються без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року.
- дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Особливості оплати праці
— Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
— Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
— Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
— Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
— У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Олена ДРИШЛЮК
Адвокат
Експерт Громадського Центру Правосуддя в межах Проекту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя»
