Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на нерадивих батьків, проте, іноді без нього не можна обійтись. Під час тривалої воєнної агресії питання позбавлення батьківських прав набуло особливого значення, адже деякі батьки, які не приймали участь у вихованні своїх дітей, поїхали за кордон та взагалі перестали цікавитись долею своїх дітей. Разом з тим, в Україні з’явились деякі законодавчі зміни, які не виключають можливості позбавлення батьківських прав батьків, які поїхали за кордон та не цікавляться життям та безпекою своїх дітей.
Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування без поважної причини;
- ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
- жорстоко поводяться з дитиною: застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами, що підтверджено відповідними медичними висновками;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.
Крім цього, відповідно до частини 1 ст. 170 Сімейного Кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:
- ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.
У такому випадку дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам — за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Яка процедура позбавлення батьківських прав?
- По-перше, потрібно встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
- Далі необхідно звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків;
- Наостанок, потрібно звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.
Звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, крім батька або матері, можуть опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор та навіть сама дитина, якщо їй вже є 14.
При розгляді судом справи обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов’язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.
Відповідно до звернення до суду необхідно підготувати докази: зокрема довідка про заборгованість по аліментах, характеристику з навчального закладу, висновок органів опіки та піклування, медичні картки тощо.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу ДРАЦС за місцем реєстрації народження дитини.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 15 квітня 2022 р. № 447 «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» вніс зімни до п. 79-2 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини.
Відтепер, відповідно до п. 79-2 під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.
Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.
Крім того, у постанові КЦС ВС від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 про позбавлення батьківських прав зроблено висновок, що поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні ст. 164 СК України, і може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Розширене тлумачення цього поняття надав Верховний Суд України: ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Тобто, якщо батько не міг би певний час виконувати свої обов’язки з об’єктивних причин, наприклад, через створення перешкод матір’ю дитини, тяжку хворобу, це не було б підставою для позбавлення батьківських прав.
У цій справі суди з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України дійшли обґрунтованого висновку про те, що батько не виконував повноцінно свої батьківські обов`язки, а періодичне спілкування за допомогою засобів зв’язку також не є таким виконанням обов`язків, а отже особа, яка свідомо змінює країну проживання, не приймає участі у вихованні дітей, несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв`язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов`язків, що в даному випадку і відбулось — малолітні діти фактично залишились без батьківського піклування.
Отже, відповідно до закону підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення батька від виховання дитини.
І наостанок потрібно визначити, які наслідки виникають при позбавленні батьківських прав.
Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав:
- втрачає немайнові права відносно дитини та звільняється від обов’язку її виховувати;
- не може бути представником дитини;
- втрачає встановлені державою пільги та допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
- не може усиновлювати, а також бути призначеним опікуном та піклувальником;
- не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
- втрачає інші права як батька (матері) дитини.
При цьому обов’язки по сплаті аліментів не припиняються. А якщо вони не призначені, то призначаються судом при винесенні рішення про позбавлення батьківських прав.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Крістіна Дрогозюк,
к.ю.н., експерт Громадського центру правосуддя
Нагадуємо, що Громадський центр правосуддя продовжує свою роботу, у тому числі й у дистанційному режимі: отримати правову допомогу, консультацію нотаріуса чи медіатора, можна звернувшись до Громадського центру правосуддя через офіційну сторінку Центру Facebook або заповнивши форму звернення на сайті www.gcp.org.ua.
Діяльність центру є можливою за фінансової підтримки Ради Європи в межах грантового проекту щодо проведення кампанії з надання безкоштовних юридичних консультацій та підтримки, з підвищення обізнаності ВПО та осіб, які постраждали від військової агресії Росії та/або внутрішньопереміщених до Одеси та Одеської області осіб щодо доступу до правосуддя, порушення прав людини та їх відшкодування за допомогою національних або міжнародних правових механізмів.
Центр працює щовівтока та щосереди з 10:00 до 14:00 за адресою: м. Одеса, вул. Варненська 3-Б (приміщення Київського районного суду м. Одеси).
Якщо у вас є інші правові питання — попередній запис, запис до спеціалістів центру (нотаріус, психолог, медіатор) або конкретного експерта може бути здійснений за телефоном (тільки по вівторках та середах) — (093) 546-56-78.
