2018 рік став революційним роком для законодавства, що регулює валютні процеси в країні. Зокрема у 2018 році з’явився усім відомий Закон «Про валюту».
Дуже багато інформації з приводу обіцянок, цілей, строків їх виконання і досягнення певного результату. І сьогодні я хотів би підсумувати, яких нововведеннь чекати у найближчі часи та який від цього буде результат.
Спочатку НБУ показали майбутню модель обіцяного вільного ринку, потім оприлюднили перелік захисних заходів, які можуть застосовуватися в разі серйозних змін чи непередбачених ситуацій. А минулого тижня було опубліковано важливий документ зі списком валютних табу, які почнуть діяти вже з 7-го лютого 2019 року одночасно із набуттям чинності нового закону.
Тож давайте пройдемось по деяких нюансах закону.
Перше, на що варто звернути увагу – це структура нового валютного регулювання, яка складається з семи нових ключових нормативно-правових актів:
- №1: структура валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;
- №2: порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказу іноземної валюти на території України та за кордон;
- №3: транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, а також цінних паперів в документарній формі банками, юридичними та фізичними особами;
- №4: загальний перелік заходів захисту для можливого застосування Національним банком, критерії і порядок їх запровадження, умови їх подовження та дострокового припинення;
- №5: перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер);
- №6: інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювальну систему збору інформації про валютні операції;
- №7: порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком.
- На початку грудня було прийнято останні з семи нормативно-правових актів. І це вже не пілот і не проект, а конкретні правила і обмеження, які банки і їхні клієнти повинні будуть дотримуватися вже на початку лютого. Щоб описати усі нюанси, врахувати деталі та ні про що не забути регулятору знадобилось 67 аркушів тексту і 150 пунктів для опису нових законодавчих деталей.
І найважливіше з усього того – це інструкція про порядок валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка міститиме низку новацій, що мають сприяти зменшенню часових та фінансових витрат бізнесу на звітування перед державними органами та проходження процедур нагляду за такими операціями, її положення спрямовані на:
- скасування контролю за строками розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами на суми операцій до 150 тис. грн;
- скасування контролю за строками розрахунків для експорту усіх видів послуг і робіт (після отримання Національним банком відповідного подання від Кабінету міністрів);
- скасування дублюючих звітів банків про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в Державну фіскальну службу (можливо, у 2019 році це вже буде Податкова), що сьогодні подаються у паперовій формі. На заміну діючому порядку банки надаватимуть звіти в електронному вигляді Національному банку, який буде централізовано передавати цю інформацію в податкові органи.
Ще 7-го лютого одразу буде запроваджено низку кроків для лібералізації валютного регулювання:
- граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде збільшено до 365 днів (зараз він становить 180 днів).
- буде скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис. грн.
- індивідуальні валютні ліцензії буде скасовано. Натомість з’явиться система електронних лімітів.
- будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньо-економічної діяльності за порушення строків розрахунків.
- буде дозволено online купівлю іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (зараз – до 150 тис. грн. на день в еквіваленті).
Звісно, деякі новели реально позитивно вплинуть на інвестиційний і економічний клімат в Україні, але варто розуміти, що такі нововведення, як граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами довжиною у 365 днів, може обернутися серйозними неприємностями для гривні. Тож це потенційно небажані наслідки для курсу.
Але в цілому вже з лютого ми матимемо нову модель довгообіцяного ринку, де діє принцип: «дозволено все, що не заборонено». Нехай це не принесе великого прибутку у перші місяці впровадження нововведень, але така модель матиме перспективне майбутнє з прозорими умовами для бізнесу.
Автор: Павло Мороз,
Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції
