Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну мобілізувало більшість громадян. З перших днів воєнного стану українці розпочали свою боротьбу з окупантом. Хтось допомагає цивільним, які були вимушені змінити місце проживання, хтось – військовим, закуповуючи амуніцію і озброєння, та найбільш відповідальні і важкі завдання виконують Збройні сили України. Проте, існують певні життєві обставини, які не дозволяють військовим виконувати поставленні завдання у повному обсязі. Виникає запитання, чи мають право військовослужбовці звільнитися зі служби в умовах воєнного стану?
На ці та інші питання відповідає начальник відділу Лівобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Мала.
Слід зазначити, що правове врегулювання питань, що стосуються військової служби українців здійснюється на основі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та згідно з Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Які підстави передбачені для звільнення військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом та мобілізованих резервістів під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовці, які служать за контрактом можуть звільнитися з військової служби, посилаючись на одну із визначених Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» підстав:
- досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- наявність висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
- наявність сімейних обставин чи інших поважних причин, у тому випадку, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.
Серед таких обставин і причин виділяють наступні:
- виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років;
- виховання дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
- необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
- необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- вагітність військовослужбовці-жінки;
- перебування військовослужбовці-жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
Крім цього, звільнитися зі служби мають право військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років та один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Також, відповідно до закону, в умовах воєнного стану можуть розірвати контракт із Збройними силами України за власним бажанням військовослужбовці з числа іноземців та осіб без громадянства.
Які є підстави для звільнення військовослужбовців з кадрової військової служби під час дії воєнного стану?
Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби:
за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
Слід зазначити, що при звільненні військовослужбовець подає рапорт, в якому зазначається підстава звільнення, та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Порядок та строки розгляду рапорту на звільнення
Після надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами, командир військової частини зобов’язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.
Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
На який строк може продовжитись строкова служба військовослужбовця ?
Військовослужбовці строкової військової служби, які вислужили встановлені строки, у разі потреби відповідно до указу Президента України можуть бути затримані на військовій службі на строк до шести місяців.
З моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) військовослужбовці, у яких закінчився строк строкової військової служби, продовжують проходити військову службу до оголошення демобілізації.
