Административная ответственность за невыполнение правил карантина

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України до 24.04.2020 року встановлено карантин, який має наступні заборони, зокрема:

• перебування в громадських місцях без респіратора або захисної маски;
• переміщення осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками;
• відвідування закладів освіти її здобувачами;
• відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
• відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
• проведення всіх масових заходів;
• роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Тому, суб’єкт господарювання, який не здійснює діяльність, яка передбачає прийом відвідувачів, може самостійно визначати режим роботи підприємства і приймає рішення про доручення виконання трудових обов’язків працівникам за місцем проживання,  або надає відпустки, залишивши робоче місце. Перебування працівників у офісі такого підприємства не є порушенням правил карантину.

• регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні;
• перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу;
• самовільно залишати місця ізоляції особи, які досягли 60-річного віку.

Однак, особи, які потребують самоізоляції (окрім осіб, які хворі на COVID — 19) і заявили про неможливість забезпечення турботи про них іншими особами, дозволяється відвідування місць торгівлі продуктами харчування та лікарських засобів, які розміщені  на відстані не більше ніж 2 кілометра від місця самоізоляції, за умови використання респіратора або захисної маски.

Відповідальність за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил регламентовано  ст.  44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Штраф за порушення для громадян складає від 17 до 34 тисяч гривень, а для посадових осіб від 34 до 170 тисяч гривень.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ.

У зв’язку з чим, необхідно розуміти наступні поняття та які норми Закону їх регламентують:

• ГРОМАДСЬКЕ МІСЦЕ;
• КАРАНТИН;
• САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ПРАВИЛА;
• СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ та ПОСАДОВІ ОСОБИ.

ГРОМАДСЬКЕ МІСЦЕ — це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно або на запрошення, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони, відповідно до ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» та Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України».

Також певний список громадських місць зазначено у  ст. 178 КУпАП, де розпивання спиртних напоїв заборонене на вулицях, в закритих спортивних спорудах, в скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту і в інших заборонених законом місцях, окрім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволено відповідним органом місцевого самоврядування.

Згідно внесених змін Розпорядження №12 керівника робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в Києві під громадським місцем слід розуміти  територію загального користування населенням, зокрема приміщення та території закладів охорони здоров’я та території навчальних закладів, дитячі майданчики, приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, під’їзди, підземні переходи, ліфти і таксофони, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення об’єктів культурного призначення, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ та інш.

В місті Києві   відносяться  також майдани, площі, бульвари, проспекти, вулиці, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки,  кладовища, заклади торгівлі закритого і відкритого типів, ринки, зупинки громадського транспорту, церкви та прилегла до них територія.

Поняття КАРАНТИН регламентовано ЗУ «Про захист населення від інфекційної хвороби» визначено як адміністративні і медико-санітарні заходи, вживані для протидії поширення особливо небезпечної інфекційної хвороби.

Під САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИМИ ПРАВИЛАМИ, слід розуміти нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення і т. п.) вимоги яких спрямовані на протидію виникнення і поширення інфекційної хвороби.

Згідно ч.2. ст.55 Цивільного Кодексу України  СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ  є юридичні особи та громадяни України, іноземці і особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані згідно із законом.

ПОСАДОВІ ОСОБИ — це особи, які, як постійно, тимчасово або по спеціальних повноваженнях здійснюють функції представників влади або місцевого самоврядування, а так само постійно або тимчасово займають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, або організаціях, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядливих або адміністративно-господарських функцій, згідно Кримінального Кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також визначення посадової особи  регламентовано  ст. 23 ЗУ «Про господарські товариства» та ст. 2 ЗУ «Про державну службу».

Міністерства доходів та зборів України у листі № 4730/5/99-99-15-01-05-16 від 03.06.2013 повідомляє, що керівники підприємства (голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер) незалежно від форм їх власності є посадовими особами.

ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ.

Складання протоколу про адміністративне  правопорушення працівниками  правоохоронних органів  за ст. 44-3 КУпАП можливо при порушенні конкретних вищевикладених обставин, які підпадають під склад такого правопорушення.

На думку практиків протоколи за вказаною нормою  носять бланкетний характер і вимагають знань в інших законодавчих актах. На початку квітня поточного року складено близько 4000 протоколів про адміністративні правопорушення, за ст. 44-3 КУпАП.

Однака, суди не завжди накладають штраф на порушників. Частину протоколів повертають правоохоронним органам,  як оформлені неналежним чином, іншу частину справ закривають, у зв’язку із  недоведеністю вини, або звільняють від відповідальності із-за малозначності діяння і обмежуються зауваженням.

Судячи із аналізу судової практику про накладення штрафів за порушення карантину в Єдиному державному реєстрі судових рішень внесено близько 400 постанов суду про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за здійснення вказаного правопорушення, зокрема понад 200 матеріалів повернуто до Національної поліції  України для доопрацювання, оскільки протоколи не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, з яких третина постанов — містить наступне мотивування : «норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов’язково має бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила і якого дотримувалася особа, що притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи«,  по 106 постановам  провадження відносно особи у справі закрито, у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Поліцейські при складанні протоколів допускають наступні  помилки: не вказають суть адміністративного правопорушення всупереч  диспозиції статті 44-3 КУпАП; неправильно зазначають дату народження громадян, на якого складено протокол; не враховують, що громадянин не є суб’єктом господарювання; кваліфікують дії за ч. 1 ст. 44-3 КпАП, однак у статті немає частин. Крім того, протоколи містили неоговорені виправлення, що є неприпустимим.

За 32 постановам осіб визнано винними в здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, зокрема за відвідування магазину без засобів індивідуального захисту, у зв’язку з чим накладено штраф у розмірі 17 тис. грн на відвідувача, що знаходиться в приміщенні продуктового магазину без маски. Суд визнав, що він порушив заборону місцевої влади знаходитись в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. Також за продаж товарів без маски накладено штраф на 17 тис. грн на продавця, яка реалізовувала  продукцію без захисної маски. У судовому засіданні жінка визнала свою вину в скоєному правопорушенні і щиро розкаялася.

ІНСТРУКЦІЯ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ.

Що необхідно робити, при складанні працівниками поліції протоколу про адміністративне  правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП?

1. Наполягайте на тому, щоб працівники поліції пред’явили своє службове посвідчення, яке Ви не маєте права брати особисто в руки. Фіксуйте прізвище та ім’я правоохоронця, звання та посаду, або номер нагрудного знаку.
2. Запитайте у зв’язку з чим, складається протокол та вимагайте роз’яснення, щодо  суті  вчиненого Вами правопорушення.
3. Ні в якому разі не чиніть опір. Працівники правоохоронних органів уповноважені державою на застосування сили, мають при собі спеціальними засобами. Крім того, вчинення опору під час виконання ними службових обов’язків тягне кримінальну відповідальність, передбачену ст. 342 КК України.
4. Ведіть себе спокійно та ввічливо. Виражатись нецензурно, підвищувати голос, грубити під час розмови, розмахувати руками та вести себе агрессивно не треба. Позицію відстоюйте спокійно, підкріплюючи аргументи законом. Пам’ятайте, що у поліцейських практично завжди включено нагрудна камера відеозапису, запис якої може надаватись до суду.
5. По можливості фіксуйте весь процес складання протоколу працівниками правоохоронних органів на свою відеокамеру та залучайте до складання протоколу свідків (родичів, друзів), які будуть надавати об’єктивні для справи показання, або залучіть не менше двох понятих, які підтвердять законність складання документа та обов’язково повинні зазначатись у протоколі.
6. Ви маєте право на правовому допомогу адвоката, що регламентовано Конституцією України.
7. Уповноважені працівники мають право лише на поверхневий огляд громадян. Відкривати самостійно сумки, рюкзаки, або дивитись що знаходиться у кишені заборонено, крім випадків встановлених Кримінальним процесуальним Кодексом, але у разі проведення такого огляду, вимагайте присутності понятих, які будуть гарантією того, що процедура проходить правильно та свідками того, що у Вас не знайдуть речі, заборонені законом.
8. Ви маєте право відмовитись надавати показання, що закріплено в ст. 63 Конституції України.
9. В протоколі, про адміністративне правопорушення вказують дату, час, місце і підстави правопорушення. Підписують його всі учасники, які перебували з Вами під час його складання. Ознайомлюйтесь з протоколом уважно, ні в якому разі не підписуйте пустий документ.

Таким чином, головною задачею є дотримання спокою, не давати підстав  для застосування сили працівниками правоохоронних органів і не соромитися відстоювати свої права. У разі погіршення ситуації, яка скалась  негайно запрошуйте адвоката. Для збільшення своїх шансів на перемогу у справі рекомендуємо звертатися до компетентних юристів, які правильно підготують необхідні процесуальні документи і донесуть до суду правову позицію у справі.

Автор: Елла Довгаль, юрист АО KVADRA PRAVO