В Україні шлюб будується на особистих немайнових та майнових правах, взаємних обов’язках подружжя, а також на засадах взаємної поваги та любові. Нажаль на практиці це виявляється не завжди так, маємо невтішну статистику. Але маємо те, що маємо, а виправляти – не хочемо. Чималий відсоток шлюбів не дотягує навіть декількох років, а про «срібні» і «золоті» весілля в останні роки чуємо вкрай рідко.
Сім’я – союз конкретних осіб і як справжній соціальний інститут – має зміцнюватися. Сім’я починається з утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї, сімейні відносини мають будуватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки. Кожна дитина має забезпечуватись сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Звичайно, такі відносини мають чітко регулюватися і ця місія покладена на сімейне законодавство.
Говорячи про сім’ю та шлюб, слід звернути увагу на їх правовий статус. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Одинока особа має всі права члена сім’ї. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Нагадаємо, до 2011 року шлюбний вік для жінок встановлювався у сімнадцять років. В будь якому разі особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. Цьому є декілька причин. По-перше, кожен з подружжя вже досягає статевої зрілості, завдяки чому фізично розвинена пара може народити здорову дитину, а по-друге вже повністю формується розумовий розвиток, особи готові до дорослого життя.
Крім того, це повністю узгоджується з Декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, яка встановлює, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.
Є випадки, коли особи бажають зареєструвати шлюб ще до досягнення шлюбного віку. Відбувається це з різних причин, наприклад пара вирішує народити дитину, що є найпоширенішою підставою. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Тобто молоді наречені, яким виповнилося шістнадцять років, але ще немає вісімнадцяти, мають право звернутися до суду за місцем свого проживання з відповідною заявою і суд, встановивши що це відповідає інтересам особи, може надати їй таке право. Слід розуміти, що заява про надання права на шлюб не може подаватися представником такої особи, батьками чи особами, які їх замінюють, — тільки особисто, згода батьків для цього не вимагається, хоча може братися до уваги. Але не все так просто, для встановлення дійсної необхідності створення такого раннього шлюбу суд має розглянути наявні докази, що вказують на реальну важливість такого вчинку. Як показує судова практика, такими доказами найчастіше є фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’ї дитини, вагітність неповнолітньої жінки. Суд надає неповнолітній особі право на укладення шлюбу саме з конкретною особою, про що чітко зазначає у своєму рішенні. Тобто одержання права на шлюб стосується визначеної особи і для реєстрації шлюбу з іншою людиною необхідно знову ж таки звертатися до суду з відповідною заявою. Звичайно, у тому випадку, коли наречені обидва є неповнолітніми, кожен з них має подати до суду заяву про надання права на шлюб. Наречені зобов’язані попередити один одного про стан свого здоров’я. Особи, які вступили до шлюбу до досягнення повноліття, набувають права і обов’язки в повному обсязі з часу вступу до шлюбу.
Сама по собі державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері, а дружина — повагу до батька. Кожен з подружжя відповідальний один перед одним і перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній, дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї. Така гармонія досягається спільними зусиллями і за умови побудови міцного сімейного фундаменту і збереження протягом багатьох років справжніх сімейних цінностей – шлюб приречений на успіх. Пам’ятайте це.