Успех судебного учреждения зависит от эффективной профессиональной коммуникации

0
252

Усе частіше у фокус обговорення правників та свідомої громадської спільноти потрапляють питання практичного застосування законодавства та  судової реформи. При чому ініціаторами різнопланових заходів виступають як суди, що природно зацікавлені у самовдосконаленні, так і адвокатські спілки, заклади освіти, громадські організації, які ще донедавна не входили до кола прихильників судової влади.

Наразі ситуація докорінно змінилась, і це логічно, адже на перший погляд суто зовнішні зміни у судовій системі насправді мають суттєве значення для практики правозастосування і правосприйняття. До того ж суттєво змінились підходи у роботі самих судів, із «закулісного» стану суди перетворились на відкриті платформи для обговорень реального стану у правовій системі, що в перспективі вплине на формування правової свідомості та правової еліти. Це величезне надбання судової реформи, що спрямоване на ефективність правових перетворень. Їх збереження у майбутньому, є першочерговим завданням судів.

Водночас необхідним і перспективним, на наш погляд, є створення платформ для інформування чи обговорень правових позицій всередині самих судових установ. Адже коло питань, які потребують врахування під час розгляду справ та прийняття рішення, наразі змінилось та розширилось. А справедливе, законне та обґрунтоване судове рішення – це мета розгляду справи у будь-якому процесі.

З аналізу базових принципів, якими керується суд при вирішенні справ, випливає, що крім Конституції, законів та підзаконних актів України, суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини. Тому, інформування, облік та накопичення такої практики для подальшого її застосування в обов’язковому порядку повинно здійснюватися в судах відповідним структурним підрозділом або відповідальними особами. Правники, на яких покладено ці обов’язки, мають бути зацікавленими знавцями європейської судової практики, ініціативними інформаторами суддів та їх помічників щодо її застосування. У Вінницькому апеляційному адміністративному суді, наприклад, накопиченням та інформуванням суддів та помічників про таку практику, займається відділ узагальнення судової практики. Крім того, рішення щодо України, винесені ЄСПЛ, групуються за статтями Конвенції та в електронному вигляді зберігаються на сайті суду.

Зі змінами у ст. 55 Конституції України, якими передбачено оскарження будь-якою особою конституційності застосованого в остаточному судовому рішенні закону або його окремого положення, особливого значення набувають облік та обговорення практики Конституційного Суду України.

Крім того, процесуальним законом передбачено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі повинен звертатись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення подання до Конституційного Суду України щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Це потужний процесуальний інструмент. Для його ефективного застосування, першочерговим, на наш погляд, є, здійснення відповідного аналізу та обговорення серед судової спільноти. Ініціатива у цьому випадку має виходити від суддів та їх помічників. Такі обговорення є одночасно і превентивними заходами, адже визнання неконституційними (чи конституційними) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (чи не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, є однією з підстав для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами. У КАС України, зокрема, ці положення передбачені частиною 5 ст. 361.

Положеннями статті 92 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» передбачено, що юридичну позицію Конституційний Суд викладає у мотивувальній та/або резолютивній частині рішення чи висновку. Також юридична позиція Суду може міститися в ухвалах про відмову у відкритті конституційного провадження у справі та про закриття конституційного провадження у справі, постановлених Сенатом чи Великою палатою. Конституційний Суд може розвивати і конкретизувати юридичну позицію Суду у своїх наступних актах, змінювати юридичну позицію Суду в разі суттєвої зміни нормативного регулювання, яким керувався Суд при висловленні такої позиції, або за наявності об’єктивних підстав необхідності покращення захисту конституційних прав і свобод з урахуванням міжнародних зобов’язань України та за умови обґрунтування такої зміни в акті Суду.

Виходить, що юридичні позиції КСУ та їх застосування є безмежним полем для аналізу та обговорення серед суддів та помічників. Яким чином налагодити цю роботу, щоб вона була корисною для правозастосування, справа кожної судової установи. Це можуть бути різноманітні накопичувальні електронні бази для загального користування в суді, а можливо вербальні заходи. Усе залежить від винахідливості тих, хто займається вивченням рішень КСУ та схвалення іншими користувачами такої роботи.

Положення про те, що висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у його постановах, враховуються іншими судами при застосовані таких норм права, не нові у законодавстві. Проте зі змінами та доповненнями у процесуальних кодексах, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2147, концептуально змінився підхід до розгляду справ у ВС. Визначені процесуальними кодексами фільтри розгляду справ у касаційному порядку, повинні стати основою для обліку, накопичення та вивчення рішень ВС. Саме так, наприклад, зробили ми у ВААС.

Мова, зокрема, йде про те, що ВС не переглядає рішення у справах незначної складності (у ч. 6 ст. 12 КАС України визначено їх перелік), крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, або справа становить значний суспільний інтерес, або має виняткове значення для учасників справи, чи особа, яка подала касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, або ж суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності. У таких справах суд апеляційної інстанції приймає остаточне рішення, тому постанови ВС, прийняті у таких окремих випадках, повинні потрапляти під пильну увагу апеляційної інстанції.

Крім того, звичайною практикою, для Вінницького апеляційного адміністративного суду, є накопичення у електронних базах даних та обговорення суддями результатів перегляду рішень ВААС у справах, які відповідно до процесуальних норм переглядаються ВС.

Із виникненням інституту розгляду зразкових (типових) справ, виникає обов’язок суддів місцевих судів враховувати рішення Верховного Суду у зразкових справах. Таким чином, облік, накопичення та інформування суддів про рішення у зразкових справах та їх оскарження до Великої Палати Верховного Суду, є одним із стратегічних напрямків діяльності суду. У цьому напрямку Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду налагодив періодичне інформування місцевих адміністративних судів про перелік зразкових справ. До судів надходять облікові реєстри таких справ з прикріпленими файлами. Тому, відповідальним особам судів на місцях залишаться лише поінформувати суддів та помічників, а в подальшому відслідковувати правову позицію у зразкових рішеннях, у тому числі, і при їх оскарженні до Великої Палати Верховного Суду.

У Вінницькому апеляційному адміністративному суді за цей напрямок діяльності відповідальний також відділ узагальнення. У відкритому доступі для суддів та працівників апарату суду у електронній базі суду знаходиться актуальний примірник реєстру зразкових справ, з прикріпленими файлами – копіями рішень та з коротким правовими позиціями ВС. Також, працівники відділу продовжують наповнювати електронну базу сайту ВААС з правовими позиціями ВСУ та правовими висновками ВС, яка відкрита для всіх користувачів нашого сайту. У цій базі будь-хто може знайти правову позицію та рішення Верховного Суду залежно від категорії справи.

І насамкінець новим та особливо важливим у роботі судової установи є напрямок обліку, накопичення та обговорення постанов Великої Палати Верховного Суду. Адже відповідно до процесуальних норм (наприклад, у КАС України це ст. 346) Велика Палата Верховного Суду розглядає справи, якщо колегія касаційного суду (Палати) або сама Велика Палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду або Великої Палати, або якщо колегія касаційного суду дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Також, Велика Палата розглядає справи у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції. А у передбачених законодавством випадках Велика Палата Верховного Суду переглядає справи і у апеляційному порядку, в тому числі, у зразкових справах.

Саме за передбаченими підставами розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду, ми і розпочали накопичення таких постанов. Залежно від того, чи схвалять судді та помічники такий формат інформації, та чи зручно буде орієнтуватися у створених нами реєстрах, продовжиться ця робота та буде оптимізуватися.

Підсумовуючи, хочемо зазначити, що кожний працівник нашої установи усвідомлює, що суспільство покладає великі сподівання на ефективність судової реформи, а успіх установи та всієї судової системи залежить від праці кожного з нас. І тільки особистий вклад, особиста відповідальність та конструктивна внутрішня комунікація додасть нам успішності.

За інформацією начальника відділу узагальнення судової практики Вінницького апеляційного адміністративного суду.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь