В результаті розгляду правок деякі положення законопроекту №3711-д суттєво змінилися.
Про це повідомив народний депутат Роман Бабій.
Основні моменти, які комітет пропонує до другого читання:

ВККСУ складається з 16 членів, починає працювати за умови призначення мінімум 11 членів;
— у члена ВККСУ стаж професійної діяльності має бути 15 років;
— правки, які пропонували заборонити претендувати на посаду у ВККСУ колишнім членам ВККСУ та ВРП, не були підтримані. Заборона діятиме лише для тих, хто підпадає під неї згідно з Законом про відновлення довіри до судової влади 2014 року;
встановлено більшу автономність Конкурсної комісії від ВРП у процедурі проведення конкурсу;
всі етапи відбору проводить Конкурсна комісія, а ВРП здійснює призначення виключно із тих кандидатів, які були рекомендовані Конкурсною комісією;
— положення про конкурс та його методологію затверджує не ВРП, а Конкурсна комісія;
— на кожну вакантну посаду Конкурсна комісія має запропонувати не менш ніж два кандидати;
— член Конкурсної комісії призначається на 4 роки без права бути призначеним повторно;
 Конкурсну комісію формує ВРП за поданнями суб’єктів формування у складі 6 осіб.
За загальним правилом суб’єктами формування є: Рада Суддів, яка рекомендує кандидатів на 3-х членів Комісії, та Рада адвокатів, Рада прокурорів і Президія Нацакадемії правових наук, кожна з яких рекомендує кандидатів на одного з членів. Кожен із суб’єктів формування Комісії пропонує не менше 2 кандидатів на одну посаду члена Конкурсної комісії;
— для призначення першого складу Конкурсної комісії запроваджується спеціальна процедура строком на 2 роки.
Перший склад Конкурсної комісії формується за наступним принципом: 3 особи за квотою Ради суддів та 3 особи за квотою міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні технічну допомогу у сфері судової реформи та протидії корупції. Якщо ці організації не надають кандидатур, то такі кандидатури надають Рада адвокатів, Рада прокурорів та Президія Нацакадемії правових наук.
Саме порядок роботи першого складу Конкурсної комісії і викликав найбільші дискусії.
Запекла дискусія точилася навколо питання, як саме Конкурсна комісія прийматиме рішення. Пропонувалися моделі, за якими рішення приймається більшістю голосів, але за умови, що за нього проголосували мінімум 2 члени комісії від «міжнародників».
Ще однією з пропозицій було, що у разі розкладу голосів 3 на 3 вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало 3 «міжнародники».
В результаті комітет пристав на позицію, що Конкурсна комісія приймає рішення, якщо проголосувало не менше 4 членів, з яких 2 від “міжнародників” та 2 від Ради суддів (так звана формула «2+2»). Таким чином, на думку комітету, збережеться баланс між членами від «міжнародників» і Ради суддів. При цьому рішення можуть ветувати як члени від Ради суддів, так і члени від «міжнародників». В результаті запровадження такої моделі потрібно буде шукати компроміс, який влаштовує обидва «крила» в Конкурсній комісії, не надаючи переваги жодному з них.
Ще одне із найбільш дискусійних питань — скільки кандидатів до ВККСУ має запропонувати Конкурсна комісія для ВРП до призначення. Пропонувалося, що Конкурсна комісія пропонує кандидатів рівно в тій кількості, скільки вакантних посад (не залишаючи ВРП права вибору членів ВККСУ). Лунали також позиції, що Конкурсна комісія має подати 1,5 кандидати на одне місце (тобто, наприклад, 24 особи на 16 місць); не більше 2-х кандидатів на одне місце.
❗ Комітет зупинився на варіанті, коли Конкурсна комісія пропонує не менше 2 кандидатів на одне вакантне місце у ВККСУ.
Такий варіант дозволяє ВРП мати право вибору серед визначених Конкурсною комісією кандидатів.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here