Відсутність доступу до нотаріуса не обмежує право військовослужбовця врегулювати важливі юридичні питання щодо оформлення заповіту і довіреності.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Хто може посвідчити заповіт чи довіреність окрім нотаріуса
Під час воєнного стану довіреності, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою.
Після чого заповіти, довіреності надсилаються через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.
Командири (начальники) цих формувань (органів, установ) або інша уповноважена таким командиром (начальником) особа посвідчують довіреності та заповіти відповідно до Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419 (далі – Порядок), та рекомендацій Міністерства юстиції (Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164).
Також згідно зі статтями 245 та 1252 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс):
- заповіт та довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу;
- заповіт військовослужбовця, який перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю;
- довіреність військовослужбовця, який перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;
Заповіти та довіреності, посвідчені вищезазначеними посадовими, службовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених (статті 245, 1252 Кодексу). Здійснюються посвідчення такими особами відповідно до Порядку.
Посвідчення заповіту
Посадова, службова особа посвідчує заповіти дієздатних фізичних осіб у присутності свідків. Не допускається вчинення заповіту через представника.
Форма та вимоги до змісту заповіту
Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складення, дати та місця народження заповідача.
Текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини (пункти 15-17 Порядку).
Порядок оформлення
Під час оформлення заповіту посадовою чи службовою особою здійснюється установлення особи в порядку та документами, визначеними у статті 43 Закону України «Про нотаріат».
У Мін’юсті зазначають, що під час посвідчення заповіту не вимагається подання документів, які підтверджують право військового на майно, що заповідається (пункт 19 Порядку).
Заповідач може написати заповіт власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів.
Також посадова, службова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом.
Підписує військовослужбовець заповіт власноручно (пункт 16 Порядку).
Підписання обов’язково відбувається у присутності посадової, службової особи.
Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт, за її дорученням в її присутності та в присутності посадової, службової особи такий документ може підписати інша фізична особа. Про причини, з яких особа, від імені якої посвідчується заповіт, не підписала документ, зазначається у посвідчувальному написі.
Підписати заповіт замість заповідача не можуть:
- фізична особа, на користь якої заповідається майно. Вона також не може і бути присутньою під час підписання заповіту;
- посадова чи службова особи (п.7 Порядку).
Присутність не менш як двох свідків є обов’язковою умовою при посвідченні заповітів за таких обставин.
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.
Ними не можуть бути:
- посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
- спадкоємці за заповітом;
- члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.
У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків (стаття 1253 Кодексу).
Заповіт складається і посвідчується у двох примірниках. Один з яких, видається заповідачу (пункт 23 Порядку).
Посвідчення довіреності
Для оформлення довіреності посадовій чи службові особі подають для установлення особи такі ж документи, як і під час посвідчення заповіту.
Вимоги до змісту довіреності
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, на які уповноважений представник.
У тексті довіреності зазначаються місце і дата її складення (підписання), прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання представника і особи, яку представляють, а в разі потреби — посади, які вони займають. У довіреності на ім’я адвоката зазначаються місце і дата її складення (підписання), прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, яку представляють, у разі потреби — посада, яку вона займає, а також прізвище, ім’я, по батькові адвоката, номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, організаційна форма здійснення адвокатської діяльності (пункт 26 Порядку).
У документі зазначається строк, на який вона видана. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною (пункт 27 Порядку).
Порядок оформлення довіреності
Довіреність підписуються довірителем у присутності посадової, службової особи.
Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати довіреність, тоді вона підписується у тому ж порядку, що і заповіт відповідно до пункту 7 Порядку.
Не можуть підписати замість довірителя:
- фізична особа, на ім’я якої видається довіреність;
- посадова, службова особа (пункт 7 Порядку).
Довіреність посвідчується в одному примірнику.
Вона вручається особі, від імені якої посвідчена, або на прохання такої особи і за її рахунок надсилається за зазначеною нею адресою особі, на ім’я якої видана така довіреність (пункт 31 Порядку).
Варто зазначити, що посадові, службові особи не вправі посвідчувати заповіти і довіреності на своє ім’я або від свого імені, на ім’я або від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).
Посадові, службові особи при посвідченні заповітів і довіреностей зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення.
Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для їх посвідчення як свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом (пункт 3 Порядку).