У зв’язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації в Україну та введенням 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64 воєнного стану, держава розробила окремий механізм реєстрації шлюбу для військовослужбовців, які не мають можливості бути фізично присутніми під час такої реєстрації. Утім, що стосується процедури розлучення, то вона не змінилася і має певні особливості.
Алгоритм укладання шлюбу з військовослужбовцем
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану» на час дії воєнного стану, якщо один із наречених є військовослужбовцем, то державна реєстрація шлюбу може проводитися відділом державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділ ДРАЦС) без особистої присутності такого нареченого (нареченої).
Для того, щоб укласти шлюб дистанційно, тобто без присутності нареченого або нареченої, військовослужбовцю необхідно подати відповідну заяву безпосередньому командиру, в якій обов’язково зазначити відомості про себе та наречену (нареченого), зокрема прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, громадянство, а у разі зміни прізвища – відомості про обране прізвище. Ця заява одночасно є й підтвердженням факту надання згоди військовослужбовцем на укладення шлюбу.
Надалі командир у свою чергу засвідчує справжність підпису на заяві та надсилає її до відділу ДРАЦС, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу нареченим (нареченою), або до іншого відділу ДРАЦС чи до територіального органу Міністерства юстиції України, які провадять діяльність під час воєнного стану.
До того ж відповідно до пункту 14 глави 1 розділу 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ‒ державну реєстрацію актів цивільного стану проводить будь-який орган за зверненням заявника.
За можливості військовослужбовець може бути присутнім під час реєстрації шлюбу за допомогою відеозв’язку.
Окрім того, в умовах воєнного стану сам факт реєстрації шлюбу може засвідчуватись актом про укладення шлюбу, який складається безпосереднім командиром військовослужбовця.
Сам же акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених, але з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими.
Актовий запис про шлюб складається в день отримання відділом ДРАЦС заяви про реєстрацію шлюбу або акту.
Таким чином, військовослужбовці, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та знаходяться далеко від своїх наречених, отримали можливість укладати шлюб дистанційно.
Алгоритм розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану
Процедура розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану залишилась незмінною.
Шлюб розривається:
- за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 СК України);
- за заявою одного з подружжя (стаття 107 СК України);
- за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК України), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 СК України).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.
У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.
Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.
У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.
У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.
Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.
В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до Закону України «Про судовий збір» становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2022 році – 992,40 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2022 році ‒ 496,20 грн). Водночас, Законом України «Про судовий збір» передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.