До Запорізького бюро правничої допомоги №1 звернувся військовий для отримання консультації стосовно оскарження рішення військово-лікарської комісії.
Заступниця директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги Ольга Яковлєва надала клієнту наступні роз’яснення.
Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міноборони від 14 серпня 2008 року №402:
постанови центральної ВЛК можна оскаржити в судовому порядку;
постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Оскарження рішень ВЛК здійснюється наступним чином:
ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону;
переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК мають право ВЛК регіонів (постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із ЗСУ має право переглядати тільки ЦВЛК);
ЦВЛК мають право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати постанови будь-якої ВЛК.
“Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду”, – зауважила Яковлєва.
ВЛК вищого рівня за результатами розгляду заяви може призначити:
повторний медогляд;
контрольний медичний огляд.
Щодо оскарження висновку ВЛК у судовому порядку, то для нього надається строк:
три місяці: якщо спочатку застосовано досудовий порядок (відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови);
шість місяців: із дня винесення відповідної постанови ВЛК.
У позовній заяві варто зазначити:
назву адмінсуду, до якого вона подається;
повне найменування (для юросіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізосіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс;
ідентифікаційний код юрособи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронна адреса або адреса електронної пошти;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До позову слід додати його копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
“За подання адміністративного позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року – 1073,60 гривень), крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору”, – додала фахівчиня.