Встановлення походження дитини є важливим процесом як для батьків, так і для дитини, оскільки воно впливає на юридичні права та обов’язки, включаючи аліменти, спадкування, соціальний захист та громадянство.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Встановлення походження дитини – це юридична процедура, що визначає батьківство або материнство відносно дитини. Діти рівні в своїх правах незалежно від їх походження, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Законодавством передбачено три основні способи встановлення походження дитини:
- Походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою;
- Походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою;
- Визнання батьківства за рішенням суду.
Згідно з ч.3 ст.144 Сімейного кодексу України та ч.1 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.
Сімейний кодекс України визначає походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
У випадку народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.