Позивачі звернулися з позовом до ТОВ і відповідачів з низкою позовних вимог, зокрема про витребування часток статутного капіталу й переведення прав покупця. Місцевий господарський суд позовні вимоги задовольнив. Суд апеляційної інстанції частково скасував рішення місцевого господарського суду та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся з апеляційною скаргою, яку мотивував тим, що він не брав участі в розгляді цієї справи, а оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та інтереси. Скаржник зазначив про те, що він як чоловік однієї із відповідачок став співвласником частки в статутному капіталі ТОВ, а судовим рішенням його позбавлено права власності на частку в статутному капіталі як її співвласника. Суд апеляційної інстанції провадження за скаргою закрив, мотивуючи це тим, що скаржник не був учасником ТОВ, а факт набуття корпоративних прав його дружиною (у період шлюбу) автоматично не породжує набуття ним особисто тих самих корпоративних прав. Скаржник оскаржив ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду.
Верховний Суд залишив цю ухвалу без змін і зауважив про те, що з моменту внесення грошових коштів чи іншого майна як вкладу таке майно належить на праві власності самому товариству і втрачає ознаки об’єкта права спільної сумісної власності подружжя. Тобто в разі передання подружжям свого майна як вкладу для участі одного з них у товаристві зазначене майно стає власністю такого товариства, а подружжя набуває право на частку в статутному капіталі цього товариства.
ВС констатував, що частка в статутному капіталі товариства, яка придбана (набута) за рахунок спільних коштів подружжя, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Право з частки належить тому з подружжя, хто став учасником такого товариства. Подружжя розпоряджається майном, що перебуває в його спільній сумісній власності, зокрема часткою в статутному капіталі товариства, за взаємною згодою, наявність якої презюмується.
Скаржник наголошував на тому, що він не брав участі в розгляді справи. При цьому він не надав доказів існування спору між подружжям щодо поділу їхнього майна на час розгляду справи та ухвалення судових рішень судами першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Водночас відповідачка реалізувала своє право на апеляційне й касаційне оскарження. Процесуальні дії відповідачки були спрямовані на захист своїх корпоративних прав і на захист прав набувача спірної частки статутного капіталу ТОВ.
Отже, вона діяла в цій справі у спільних інтересах: своїх та свого чоловіка як набувачів частки в статутному капіталі ТОВ, у спорі з власниками часток.
Тож права чоловіка, який не був стороною договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, при розгляді справи про витребування частки і непред’явленні до нього позовних вимог не були порушені, оскільки його права у цій справі захищала дружина, яка уклала договір і була відповідачем у справі.
Постанова КГС ВС від 16 березня 2023 року у справі № 911/2780/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109673256.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.