Злочинні дії одного з батьків, які призвели до смерті другого з них, є такими, що посягають на охоронювані законом права і інтереси їхніх дітей. За таких обставин амністія до особи не може бути застосована.
Системний аналіз положень Конвенції про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного, Цивільного та Кримінального процесуального кодексів дає змогу зробити висновок, що злочинні дії одного з батьків стосовно іншого, які призвели до смерті потерпілого, є такими, що посягають на охоронювані законом права та інтереси їхніх дітей, а саме на право на батьківське піклування, на повноцінний фізичний, духовний, інтелектуальний, культурний та соціальний розвиток.
Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок апеляційного суду щодо чоловіка, засудженого за ст. 123 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання). Він під час конфлікту зі своєю дружиною через ревнощі, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, схопив кухонний ніж і завдав їй сім ножових поранень, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла в лікарні.
Відповідно до вироку місцевого суду чоловік отримав покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання, постановивши в цій частині новий вирок.
Особа отримала покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і була звільнена від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» (звільненню від відбування покарання підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років).
На думку прокурора, суд апеляційної інстанції не врахував, що амністія не застосовується до осіб, котрі мають дітей, яким не виповнилося 18 років, і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров’я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей (п. «г» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році»). Крім того, суд не взяв до уваги, що злочин було вчинено у присутності малолітньої дочки засудженого.
Як зазначено в постанові колегії суддів ККС ВС, відповідно до положень Конвенції про права дитини жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.
Згідно із Законом України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
Вирішуючи будь-які питання щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини (статті 7, 8 СК України). Такі положення кореспондуються з визначеним у ч. 2 ст. 150 СК України обов’язком батьків піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Крім того, ч. 2 ст. 1168 ЦК України регламентовано відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, зокрема її дітям (усиновленим). До того ж відповідно до положень ст. 55 КПК України дитина може бути визнана потерпілою, якщо в результаті вчиненого злочину їй спричинено моральну та майнову шкоду, і має право на відшкодування такої шкоди.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд зазначив про невідворотність тяжких наслідків вчиненого злочину у виді смерті потерпілої та залишення у звʼязку з цим без материнського піклування двох малолітніх дітей, проте ретельно не перевірив наявності обмежень щодо застосування амністії до засудженого, передбачених п. «г» ст. 9 цього Закону.
На думку колегії суддів ККС ВС, злочинні дії чоловіка, що призвели до смерті його дружини, є такими, які в розумінні п. «г» ст. 9 посягають на охоронювані законом права та інтереси їхніх двох спільних дітей, передбачені Конвенцією про права дитини та Законом України «Про охорону дитинства». За таких обставин амністія до особи не може бути застосована.
ККС ВС скасував вирок апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Із повним текстом постанови ККС ВС у справі № 522/20208/15-к (провадження № 51-6488км18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836384.
А если суд несправедливо осудил невиновного?