Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307 у частині.
Крім того, позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стосовно нього дію зазначеної частини постанови до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є учасником ринку електричної енергії і невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову призведе до припинення його господарської діяльності, основним видом якої є здійснення перепродажу електроенергії, та до банкрутства цього підприємства. Тому в разі незастосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову ефективний захист його прав та їх відновлення, якщо позов буде задоволений, може виявитися неможливими або значно ускладненим.
За результатами розгляду справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове рішення – про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд зазначив, що інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Суд зауважив, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деякими визначеними в ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, як-от рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому таке судове рішення стає обов’язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Забезпечення позову шляхом зупинення дії нормативно-правового акта має повною мірою узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 6 Основного Закону України, які встановлюють, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Постанова Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21 (адміністративне провадження № К/9901/43515/21) –http://reyestr.court.gov.ua/Review/102493469.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
