Дві особи претендували на приватизацію однієї земельної ділянки. Міська рада надала дозвіл особі, яка звернулася першою, а іншій – відмовила. Другий претендент оскаржив це рішення до суду.
Представник відповідача пояснив, що підставою для відмови позивачеві в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд стали рекомендації постійної депутатської комісії міської ради з питань містобудування, ЖКГ, інфраструктури, комунальної власності, енергозбереження та земельних відносин міської ради, суть яких – надавати ділянки згідно зі списком черговості.
Суди першої та апеляційної інстанцій розійшлися в оцінці правомірності такого підходу органу місцевого самоврядування.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду звернув увагу на правовий висновок, сформульований при розгляді спорів з подібними правовідносинами, про вичерпність переліку підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України.
А саме підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Також судова колегія вказала на сталу правову позицію про те, що чинним законодавством не передбачено право органів місцевого самоврядування відступати від положень ст. 118 ЗК України, в тому числі не передбачено й відмовляти в задоволенні вимоги про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою у зв’язку з відведенням земельної ділянки іншій особі.
Суть цього висновку зводиться до того, що дозвіл на розробку проєкту землевідведення треба надавати всім, хто звернувся. Як наслідок, проєкт можуть розробляти одночасно декілька замовників, а хто з них отримає ділянку – визначатиметься на стадії затвердження проєкту та надання її у власність.
Отже, у справі, що розглядається, Верховний Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки рекомендація постійної депутатської комісії міської ради про надання ділянки згідно зі списком черговості не є підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вичерпний перелік яких передбачено в ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 154/3345/16 (адміністративне провадження № К/9901/42686/18).
