Податковий орган звернувся до господарського суду з позовом, у якому просив зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію неплатоспроможного банку внести та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку.
Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, повернув позовну заяву позивачеві. Суди керувалися тим, що вимога про затвердження змін шляхом включення кредиторських вимог податкового органу до акцептованого реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку є вимогою майнового характеру, тому за подання такого позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі з урахуванням ціни позову (суми грошових вимог податкового органу). Позивач оскаржив ці судові рішення до Верховного Суду.
Верховний Суд зауважив про те, що грошові вимоги дійсно є майновим поняттям, оскільки мають конкретно визначену вартісну оцінку. Однак при пред’явленні такого позову об’єктом вимоги є саме дія зобов’язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, адже вирішення такого спору не вплине на припинення вимог податкового органу до неплатоспроможного банку.
Це пояснюється тим, що задоволення Фондом вимог кредиторів неплатоспроможного банку відбувається (за певними винятками) виключно після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, інвентаризації майна банку, формування ліквідаційної маси та реалізації майна, включеного до цієї маси (статті 44–52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
При цьому об’єктом вимоги є саме дія зобов’язаної сторони (відповідних органів чи уповноважених осіб Фонду), адже внесення кредиторських вимог податкового органу та затвердження змін до акцептованого реєстру вимог неплатоспроможного банку ще не свідчить про реальне стягнення грошових вимог у виді податкової заборгованості. Задоволення (повне, часткове) чи незадоволення таких вимог залежить від низки факторів, основним серед яких є обсяг ліквідаційної маси банку, та відбувається за результатом проведення ліквідаційної процедури цього неплатоспроможного банку.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги податкового органу про зобов’язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду – затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку мають немайновий характер. Отже, розмір ставок судового збору за їх подання визначається відповідно до підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Постанова КГС ВС від 19 квітня 2023 року у cправі № 910/21935/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110427715.